Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича - §26. БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ПАГОНА

§26. БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ПАГОНА

✓ Цей параграф пояснює особливості будови та розетку пагона як надземного органа рослини, функції і тили бруньок, різноманітність пагонів за положениям у просторі і напрямком росту.

? З чого складаються дерева? Як утворюються і розкриваються бруньки? Чи всі бруньки однакові?

Пагін – це складний надземний орган із верхівковим ростом, який складається із осьового органа – стебла, та розташованих на ньому бічних органів – листків. Пагін забезпечує ріст надземної частини рослини та утворення нових пагонів, а також транспорт речовин.

На верхівці пагона розташовується конус наростання, утворений верхівковою твірною тканиною (мал. 87). В основі конуса наростання виникають горбочки – зачатки майбутніх листків. Молоді листки збільшуються у розмірах і загинаються над конусом наростання. Вони захищають ніжну верхівкову твірну тканину пагона від ушкоджень, створюють довкола неї темну і вологу камеру, формуючи бруньку.

Брунька – це зачатковий пагін із нерозтягнутим стеблом, листки якого щільно оточують його верхівкову твірну тканину. На кінці будь-якого пагона розташована верхівкова брунька (мал. 88). Коли пагін росте, в бруньці утворюються нові молоді листки. При цьому найнижчі листки розгортаються і виходять із складу бруньки. Стебло між місцями прикріплення листків розтягується.

Стебло пагона складається з вузлів – ділянок стебла, на яких прикріплений один або кілька листків, і міжвузлів – ділянок стебла між вузлами. Гострий кут між листком і пагоном називається листковою пазухою (мал. 89). В таких пазухах розташовуються зачаткові бічні пагони – пазушні бруньки (мал. 88). Пробудження пазушних бруньок призводить до розвитку бічних пагонів – тобто до галуження пагона.

У рослин помірного клімату наприкінці періоду росту на верхівці пагона і в пазухах листків формуються особливі зимуючі бруньки (мал. 90), які знаходяться у стані спокою весь холодний, несприятливий для росту рослини період року. Зимуючі бруньки додатково захищені бруньковими лусками – видозміненими лускоподібними листками, які вкриті потужним шаром воскоподібної речовини, а часто – волосками і плівкою смолистих виділень (згадайте, які клейкі на дотик бруньки тополі). Під пазушними бруньками після опадання листків залишаються листкові рубці (мал. 91). У холодну пору року рослина не може поглинути воду з ґрунту, вода в надземних частинах рослини замерзає. Але й лід продовжує випаровуватись (згадайте, як висихає білизна на морозі). Тому усі засоби захисту зимуючих бруньок спрямовані на захист насамперед від висихання, а не від низьких температур.

Зимуючі бруньки дуже різноманітні за будовою. У деяких є лише одна велика брунькова луска (верба), у інших брунькових лусок багато (дуб). Вегетативні бруньки містять зачатковий звичайний (вегетативний) пагін з листками. Інші бруньки містять зачатки квітки або декількох квіток (мал. 92). Вони більш ширші та більш заокруглені на верхівці. Навесні зимуючі бруньки пробуджуються: брунькові луски розходяться, а згодом відпадають, видовжується стебло і розгортаються листки молодого пагона (мал. 93). Однак частина бруньок може не пробуджуватись кілька років – це так звані сплячі бруньки. Такі бруньки пробуджуються лише після сильного ушкодження пагонів.

У різних рослин пагони різного типу (мал. 94). Прямостоячі пагони ростуть вертикально вверх (наприклад, стовбур ялини), горизонтальні – у горизонтальній площині (наприклад, бічні пагони ялини). Пагони деяких рослин займають вертикальне положення лише завдяки опорі. Так, виткі пагони закручуються довкола опори своїм стеблом (квасоля), а чіпкі пагони чіпляються за опору додатковими коренями (плющ), вусиками (горох) тощо. Сланкі пагони лежать на ґрунті, а повзучі − ще й вкорінюються додатковими коренями.

Висновки

1. Пагін є складним органом, який складається з осьового органа − стебла та бічних органів − листків. Стебло забезпечує ріст надземної частини рослини, утворення нових пагонів, а також транспорт речовин. Фотосинтез, газообмін та випаровування води в основному відбувається у листках.

2. Бруньки є зачатковими пагонами. У рослин сезонного клімату вони пристосовані до переживання несприятливих для росту рослини періодів року.

3. За розміщенням на стеблі розрізняють верхівкові та пазушні бруньки. За внутрішньою будовою бруньки поділяють на вегетативні і квіткові.

4. Пагін, як і корінь, є осьовим органом, який наростав за допомогою верхівкової твірної тканини. Від кореня він відрізняється наявністю верхівкової бруньки, листків, а також тим, що точки росту бічних пагонів виникають на його поверхні.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти

Пагін, конус наростання, брунька, вузол, міжвузля, листкова пазуха.

Контрольні запитання

1. Як поділ пагона на стебло і листки пов'язаний із виконанням ним своїх функцій?

2. Що таке брунька, яке її призначення?

3. Які типи бруньок ви знаете?

4. Які бувають пагони за положенням в просторі й напрямком росту?

Завдання

1. Які подібності й відмінності у будові пагона і кореня? Для відповіді на запитання розподіліть названі ознаки на дві групи: 1) ті, що характерні для кореня; 2) ті, що характерні для пагона;

а) поділяється на вузли і міжвузля; б) галузиться із зовнішніх тканин центрального циліндра (на його межі з корою); в) здійснює мінеральне живлення; г) здійснює повітряне живлення (фотосинтез); д) розвивається переважно у повітряному серодовищі; е) розвивається переважно у ґрунті; є) верхівка покрита чохликом; ж) на верхівці є верхівкова брунька, що містить конус наростання; з) галузиться завдяки бічним брунькам; і) напрям росту − переважно до світла; к) напрям росту − переважно від світла до центру Землі.

2. Виправте помилки у твердженнях:

а) конус наростання пагона складений покривною тканиною; б)галуження пагона вибувається завдяки бічним твірним тканинам; в) зимуючі бруньки мають щільні покриви, передусім для захисту від морозів; г) листковий рубець утворюється на листку, ушкодженому шкідниками; д) бічні корені, як і бічні стебла, розвиваються з пазушних бруньок; є) усі пагони ростуть вертикально впору.

Для допитливих

Сплячі бруньки не бездіяльні. Насправді вони щороку наростають на товщину річного приросту пагона, на якому вони розміщені, але не розгортаються. Тому вони завжди залишаються на поверхні (мал. 95). Вони навіть можуть галузитись із пазух своїх брунькових лусок. Такі групи сплячих бруньок ви можете побачити на стовбурах липи, білої акації та інших дерев як великі напівсферичні нарости. Але часом такі нарости із сплячих бруньок, як у берези, досягають дуже великих розмірів і можуть важити більше тонни. Їх називають капами (мал. 96). Для деревини капів характерний надзвичайно гарний візерунок на зрізі, саме тому вона дуже ціниться майстрами по дереву.