Додаток З
Транспортування та евакуація ностраждалих
Найважливішим завданням першої допомоги є організація швидкого, безпечного, обережного транспортування хворого або потерпілого до лікувальної установи. Заподіяння болю під час перевезення сприяє погіршенню стану потерпілого, розвитку шоку. Вибір способу транспортування залежить від стану потерпілого, характеру травми або захворювання й можливостей, якими володіє той, хто надає першу допомогу.
У містах транспортування здійснюють через станцію «Швидкої допомоги». У тих випадках, коли неможливо викликати машину «швидкої допомоги», транспортування здійснюють за допомогою будь-яких інших транспортних засобів.
Якщо транспорт відсутній, потрібно перенести потерпілого до лікувальної установи на ношах (імпровізованих) (рис. 1). Першу допомогу надають і в таких умовах, коли немає ніяких підручних засобів чи часу для виготовлення імпровізованих нош. У цих випадках хворого необхідно перенести на руках. Одна людина може нести хворого на спині, на руках, на плечі (рис. 2, а). Перенесення способом «на руках попереду» і «на плечі» (рис. 2,6, в) застосовують у випадках, якщо потерпілий дуже слабкий або без свідомості. Якщо хворий може триматися, то зручніше переносити його способом
«на сипні» (рис. 2, а). Ці способи вимагають великої (фізичної сили й застосовуються при перенесенні на невеликі відстані. На руках значно легше переносити вдвох (рис. 4).
Під час перенесення на руках або ношах використовують лямку (рис. 3. б). При неможливості самостійного пересування потерпілого й відсутності помічників можливе транспортування волоком на імпровізованій волокуші — на брезенті, плащ-накидці (рис. З, г).
У деяких випадках хворий може подолати коротку відстань самостійно з допомогою супроводжуючого, який закидає собі на шию руку потерпілого й утримує її однією рукою, а іншою обхоплює хворого за талію або груди (рис.З, в). Постраждалий вільною рукою може спиратися на палицю.
Потерпілого, який знаходиться в несвідомому стані, найбільш зручно переносити способом «один за одним» (рис. 4, а). Якщо хворий у свідомості й може самостійно пересуватися, то легше переносити його на «замку» з 4 рук (рис. 4, в). Якщо постраждалого потрібно додатково підтримати, використовують «замок» з трьох рук, а однією вільною рукою один із рятівників може підтримувати потерпілого (рис. 4, б).
Отже, у найрізноманітніших умовах можна організувати транспортування потерпілого певним способом. Провідну роль при виборі засобів транспортування та положення, у якому хворого будуть перевозити або переносити, відіграють вид і локалізація травми або характер захворювання. Для запобігання ускладнень під час транспортування постраждалого треба перевозити в певному положенні відповідно до виду травми. Дуже часто правильно створене положення рятує життя пораненого і, як правило, сприяє якнайшвидшому його одужанню.
Потерпілих транспортують у положенні лежачи на спині, на спині із зігнутими колінами, на спині з опущеною головою й підведеними нижніми кінцівками, на животі, на боку (рис. 5, а—ґ). У положенні лежачи на спині транспортують потерпілих із пораненнями голови, ушкодженнями черепа й головного мозку, хребта та спинного мозку, переломами кісток тазу та нижніх кінцівок. У цьому ж положенні необхідно транспортувати всіх хворих, у яких травма супроводжується розвитком шоку, значною крововтратою або несвідомим станом, навіть короткочасним, хворих із гострими хірургічними захворюваннями (апендицит, защемлена грижа, проривна виразка тощо) і пошкодженнями органів черевної порожнини.
Якщо потерпілий перебуває без свідомості, але самостійно дихає й у нього наявний пульс, його краще покласти в стійку позицію на боку (якщо не підозрюється травма хребта й переломи кінцівок) (рис. 6).
Постраждалих і хворих, які знаходяться в несвідомому стані, транспортують у положенні лежачи на животі, з підкладеними під лоб і груди валиками. 
аке положення необхідне для запобігання асфіксії. Значну частину хворих можна транспортувати в положенні сидячи або напівсидячи (мал. 5, д). Необхідно також стежити за правильним положенням нош при підйомі (головою вперед) і спуску по сходах (ногами вперед). При транспортуванні в холодну пору року треба вжити заходів для попередження переохолодження постраждалого, тому що охолодження майже при всіх видах травм, нещасних випадках і раптових захворюваннях різко погіршує стан і сприяє розвитку ускладнень. Особливої уваги щодо цього вимагають поранені з накладеними кровоспинними джгутами, ностраждалі, які перебувають у несвідомому стані й у стані шоку, з відмороженням.
Під час транспортування необхідно постійно спостерігати за хворим, стежити за диханням, пульсом, зробити все, щоб при блювання не відбулася аспірація блювотних мас у дихальні шляхи.
Допомагаючи ностраждалому, рятівник своєю поведінкою, діями та розмовами повинен максимально підтримувати його, зміцнювати в ньому впевненість в успішному результаті допомоги.
Це матеріал з підрчника Основи здоров'я 8 клас Поліщук (narodna-osvita.com.ua)
