Додаток 7
Про небезпеку анорексії
В останні роки анорексія отримала велике поширення в усьому світі. На це захворювання страждають як знаменитості, так і звичайні люди. Термін «анорексія» означає відсутність апетиту. Це психічне захворювання, пов’язане з порушенням харчування. Хворі буквально одержимі бажанням схуднути. При цьому вони страшенно бояться ожиріння. Своє тіло та свою вагу хворі сприймають викривлено. Вони вважають себе дуже повними, сильно переживають із цього приводу, будь-якими способами прагнуть скинути вагу. Найчастіше люди, хворі на анорексію, худнуть двома шляхами. По-перше, жорстко обмежують уживання їжі, при цьому ще виснажують себе спортивними тренуваннями. Другий шлях полягає в очищенні. Це передбачає процедуру промивання шлунка, клізми, а також штучно викликають у себе блювоту після прийняття їжі.
Хто хворіє на анорексію. Найбільш схильні до анорексії молоді дівчата. Це пов’язане з їхнім прагненням наслідувати своїх кумирів — моделей і кінозірок. У розвинених країнах, згідно з даними медицини, нині на анорексію страждають 2 дівчини із 100. Вони належать до вікової групи від 12 до 24 років. Можна сказати, що на них припадає майже 90% від усіх випадків захворювання на анорексію. До інших 10% належать жінки старшого віку, а також чоловіки. На це захворювання можуть страждати навіть маленькі діти. У них анероксія розвивається через насильницьке голодування або порушення правил прикорму.
Причини анорексії. Серед причин цього захворювання фахівці виокремлюють три основні чинники: біологічний, психологічний і соціальний. Біологічний фактор найчастіше означає генетичну схильність. Сильне зниження апетиту може виникати також у людей, які мають проблеми з шлунково-кишковим трактом або ендокринною системою. Воно з’являється при хронічних болях, унаслідок прийому деяких ліків або зловживання ними. Психологічний фактор — це вплив сім’ї та внутрішні конфлікти. Сюди можна віднести занижену самооцінку й постійне занепокоєння. Соціальний фактор включає в себе вплив навколишнього середовища, а також прагнення до наслідування. Усі ці фактори тісно пов'язані один з одним, і це необхідно враховувати для досягнення позитивних результатів у лікуванні.
Ознаки анорексії: прогресуюча втрата ваги в пацієнта; панічний страх перед появою зайвої ваги; небажання підтримувати ваговий мінімум; постійне почуття провини під час прийому їжі; спотворене сприйняття власної ваги та зовнішнього вигляду; проблеми зі сном; депресії та прагнення ізолюватися від суспільства.
Наслідком анорексії можуть також стати: порушення менструального циклу, аритмія, хронічна втома, зниження тиску, м'язові спазми. Шкіра стає блідою, хворі постійно мерзнуть. Пацієнти зазвичай також стають дуже дратівливими, злими, на всіх ображаються.
Як вилікувати анорексію. Анорексія досить важко піддається лікуванню. Тому потрібно негайно звернутися по допомогу до лікарів. Першим кроком до лікування має стати переконання хворого в його необхідності. Зробити це не просто, тому що хворі не можуть об’єктивно оцінити всю серйозність становища. Іноді на повне одужання можуть знадобитися роки.
Найчастіше людину, яка страждає на анорексію, доводиться госпіталізувати в спеціалізований стаціонар. У лікарні розпочинаються заходи з відновлення ваги. Необхідно добитися нормальної ваги хворого, і щоб ця вага протрималася хоча б півроку.
Це матеріал з підрчника Основи здоров'я 8 клас Поліщук (narodna-osvita.com.ua)
