Доповнення I
Малі органічні молекули. Мономери й полімери
Як ви вже знаєте, усе живе, зокрема й людина, складається з чотирьох основних класів органічних молекул: білків, жирів, вуглеводів і нуклеїнових кислот. Кожен із цих класів представлений тисячами й десятками тисяч молекул, іноді неймовірного рівня складності, але всі вони побудовані лише з декількох десятків типів базових, простих компонентів. Як таке можливо? Насправді еволюція пішла шляхом LEGO: маючи набір із деталей п'яти-шести типів і фантазії, можна побудувати потенційно нескінченну кількість конструкцій, що виконуватимуть будь-яку уявну функцію (рис. I.1). Органічна хімія працює так само! Елементарні молекули називають мономерами (від грец. monos — один і meros — частина). Вони утворюють більш складні молекули, що називають олігомерами (oligos — декілька) та полімерами (polys — багато). Розглянемо зараз цей принцип на прикладі.
Білки, або протеїни
Наші клітини здатні синтезувати десятки тисяч видів білкових молекул, що виконують найрізноманітніші функції в клітині, і все це розмаїття побудовано лише з 21 типу мономерів — амінокислот. Усі амінокислоти мають одну спільну властивість — можливість утворення лінійних білкових полімерів. Водночас кожна амінокислота має свої унікальні властивості, як, наприклад, розмір, просторова структура, наявність позитивного чи негативного заряду, розчинність у воді, деякі специфічні хімічні властивості. Важливо пам'ятати, що молекулярний світ теж є тривимірнім, тож, щоб краще зрозуміти, що таке протеїни, ми маємо мислити у тривимірному просторі.
Уявіть собі послідовне згортання японського оригамі зі стрічки паперу. Так і ланцюжок із певної послідовності амінокислот визначає дуже специфічне згортання білкового полімеру в ЗD-просторі (рис. 1.2).
Цей матеріал з підручника Біологія (Шаламов, Носов, Литовченко, Каліберда) 9 клас (pidruchnyk.com.ua)
Підручник Біологія (Шаламов, Носов, Литовченко, Каліберда) 9 клас
