Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича - «Наше майбутнє в наших руках» Виступ екологічної агітбригади «Сполох»

«Наше майбутнє в наших руках» Виступ екологічної агітбригади «Сполох»

(Учні виходять на сцену.)

Капітан. Ми раді вітати вас цього святкового дня.

Учень. Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя, викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала й чарує, хвилювала і хвилює людину.

Капітан. Ми – агітбригада «Сполох»:

Самостійні

Природи

Охоронці:

Любимо,

Оберігаємо,

Хочемо врятувати…

Наш девіз:

Ми за природу -

Природа за нас.

Хто проти неї –

Той проти нас.

Емблема: Ми лиш люди всього на планеті Земля,

Невіддільна частина природи,

А вона нас благає, до нас промовля,

Щоб ніхто не губив її вроди.

Учень. Світанками ранок всміхається,

Сонце зимове зійшло.

Знов, як завжди, прокидається

Рідне, любиме село.

Учень. У кожного з нас залишається в серці дорогий, миловидний куточок, де минає дитинство, настає юність, де нам легко і солодко дихати.

Учень. Для нас - це рідна Артемівка.

Учень. Та сьогодні життєдіяльність людини знищує живу красу навколо себе. І в нашому селі також існує багато проблем.

Учень. Вирубуються дерева у посадках.

Учень. Замулилась річка.

Учень. А головне те, що село потопає у смітті.

Учень. Важко поранена, плаче хвора земля. Усе навкруги кличе на порятунок.

Учень. А хто ж так нашу землю занапастив? Від кого її боронити? Чи від кривавого нашестя Батия, чи від чорної чуми? А може від примари голоду, чи гітлерівських карателів?

Учень. Та ні, від оцих гостей, які до нас завітали. Придивіться, чи немає серед вас таких?

(Входять гості: Людина, Его, Жадібність, Шкідливі звички, Війна)

Людина: Ой , любі друзі, подивіться!

Природі матері всміхніться

Я в неї син найголовніший

До того ж і найрозумніший.

Знайомтеся, це мої друзі.

Его: Найкращий ти, це видно, брате,

Тут годі рівного шукати.

Красивий ти і досконалий,

Крім того і до всього вдалий.

Та ти на себе подивися,

Люби себе і чепурися.

На тих хто поруч, не зважай

Себе найбільше поважай!

Жадібність: Запам’ятай же мій хороший, -

На світі наймиліші гроші,

А з ними дачі і машини,

Відомо це давно людині.

В повазі будеш ти ходити,

Як буде в тебе шелестіти

У гаманці, і діаманти, де можна

Скрізь будуть блищати.

Всі гості: На тих хто поруч не зважай,

Горни до себе все і край

Лінь: Ой, досить, друзі, говорити,

Людині треба відпочити.

Той що, що вже відпочивала,

Повір, того тобі замало.

До лісу праця не тікає,

Її на завтра залишаєм.

Посидь у холодку, полеж,

Відпочивай, бо раз живе.

Всі гості: На тих, хто поруч, не зважай

І не працюй – відпочивай.

Шкідливі звички: І ми завжди з тобою будем,

Й повір: про тебе не забудем.

Завжди прийдем на допомогу.

Забудеш ти свої тривоги,

Забудеш все, що так турбує.

Життя одне – нехай вирує,

До біса все і розважайся,

Для себе жити намагайся!

Без нас же жити не цікаво,

До себе просимо ласкаво.

Всі гості: На тих хто поруч не зважай,

Рахуються з тобою хай!

Війна: До цього ж дещо слід додати:

Ти маєш всюду панувати,

Тобі покора необхідна,

То ж не жалій собі подібних…

Бери-но зброю у долоні

Іди у світ і по неволі.

Холодне дуло автомата

Тобі буде допомагати,

І більш, ніж восени грибів,

Собі добудеш ти рабів.

Его: Підлещуйся і зневажай,

На думку інших не зважай.

Шкідливі звички: Живи для себе і не думай,

Що завтра після тебе буде!

Війна: На тих, хто поруч не зважай,

Бо світ навколо – твій, і край!

Людина: Та досить! Геть звідси! (Учні перевдягаються. Людина продовжує) Я зрозумів від кого нас рятувати. Від нас самих. Від нашої гордині, жадібності, безвідповідальності, ліні.

Людина: А що, я на них схожий?

(Поступово наближаються Пакет, Пилка, Пляшка, Амброзія, Сміття, Нафтова жижа і окружляють людину, яка дивиться в дзеркало).

Людина. А ви хто?

Пакет. Ми – сім’я сміття.

(Співають пісню).

Пора-пора-порадуемся на своём веку.

Пила, Пакет, Бутылка – мы снова на виду.

Пора-пора-порадуемся, что остались вместе.

Судьбе не раз шепнём: «Мерси боку! Мерси боку!»

Пилка. Нас все більше і більше. І так буде вічно, поки жива людина!

Пляшка. Не залишиться нічого живого на Землі, тільки ми. А потім людина захлинеться у сміттєвих звалищах.

Людина. А що нам робити?

Пакет. Бійтеся, бійтеся, бійтеся, все заповнимо, скрізь нашкодимо.

Амброзія. Бійтеся, бійтеся, насмітим!

Нафтова жижа. Нас багато і разом ми сила. Залишимось тільки ми на землі!

Сміття. Ось подарунок людини самому собі!

(Танцюють).

Людина. Киш звідси! Я вас не боюся! Ви мені відкрили очі. Я хочу жити, своє майбутнє захистити!

Учень. Ми, діти, хоч і не наділені владою, теж можемо і хочемо брати участь у збереженні нашого майбутнього.

Учень. Ми не можемо стояти осторонь як спостерігачі. Адже споконвіку велося на нашій землі – зачувши набат, усі, старі і молоді, кидали все і йшли боронити рідний край.

Учень. Тому ми теж активно працюємо. У минулому році провели акції «Сміття», «Посади дерево», «Краса навколо мене», «Калиновий цвіт», «Зроби мене привабливим»; підготували виступ агітбригади «Веселка»; організували фотовиставку на тему «Краса врятує світ»; працювали над екологічним проектом «Дослідження стану ґрунтів»; досліджували стан зелених насаджень села та екологічний стан річки; розповсюджували листівки-звернення до жителів нашого села.

Учень.

Берегти природу треба,

Як батьки – земля і небо.

Учень.

Кожен кущик, кожну квітку,

Взимку сніг і сонце влітку,

Учень.

Дощ-святковий водограй,

Цей зелений пишний гай.

Учень.

Ліс і луки, синю річку,

Кожну пташку невеличку,