Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

"ПРИРОДА – ЦЕ КАЗКА, ЯКУ ТРЕБА ЧИТАТИ СЕРЦЕМ" Виступ агітбригади „Джерело” 

 Мета: поглибити знання учнів про природу та її об'єкти; розви­вати естетичний смак; сформувати вміння відкривати кра­су природних об'єктів; сприяти вихованню в учнів любові до рідної природи, бажання оберігати її; привернути увагу учнів до екологічних проблем нашої держави.

1-а ведуча. Шановні вчителі, школярі та гості! Ми щиро раді, що Ви завітали на наш виступ, який називається «Природа — це казка, яку треба читати серцем». А підготували його у вигляді журналу.

2-а ведуча. Перша сторінка нашого журналу має назву «Щастя - це бути з природою, бачити її, розмовляти з нею».

Квіти відігравали велику роль у житті всіх народів. Ними прикраша­ють вівтарі й місця жертвоприношень, вони були цілющими ліками, охо­ронцями домашнього вогнища. Можливо, тому безліч легенд, оповідань, міфів і казок, що є в різних народів, присвячено квітам.

1-а ведуча. В українському фольклорі є чудова розповідь про Квітку конвалію та її виникнення. У ній говориться, що ці квіточки, подібні до перлин, є не що інше, як щасливий сріблястий сміх лісової русалки — Мавки, яка вперше відчула радість великого, щирого, взаєм­ного кохання.

2-а ведуча. А чи відомо вам, що квіти вміють розмовляти? Так, квіти можуть розповісти нам про погоду. Квіти льону зі сходом сонця розкриваються та голубіють — день буде ясний, не розкриваються — день буде сірий і похмурий.

1-а ведуча. А ще квіти можуть підказати нам годину. Так, квітка маку розкривається о п'ятій годині, а закривається о 14-й, кульбаба роз­кривається о 8 годині, а закривається о 15-й.

2-а ведуча. Відомо, що багато квітів, а також інших рослин, не тільки приносять нам красу й користь, але й лікують. Але це вже наступ­на сторінка нашого журналу — «Природа — найкращий з лікарів. Вона виліковує — своїх хворих».

1-а ведуча. Відомо, що багато живих організмів приносять лю­дині користь. Багато серед них є рослин. Я хочу розповісти вам про рос­лину, яку ви добре знаєте,— про сосну. Якщо ви були в сосновому лісі, то, напевно, відчували, як добре там дихати. Ви не замислювалися чому? Фітонциди — леткі речовини, які сосна виділяє, згубно діють на тубер­кульозну паличку та інші мікроби. Із глиці сосни виготовляють екстракти для хвойних ванн, з висушених бруньок — ліки від хвороб верхніх ди­хальних шляхів. А чи відомо вам, скільки вітаміну С міститься у хвої? З 1 тонни хвої можна одержати 5 тисяч денних порцій вітаміну. Така вона корисна, вічнозелена красуня. А чи відомо вам, чому сосна не скидає своє вбрання на зиму?

1 -й учень. Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, шукаючи тепла, зелені й поживи. Одна пташка скалічила собі крильце, не змогла відлетіти. Настала зима. «Найкраще мені буде в лісі,— подумала пташка.— Дерева допоможуть мені заховатися від негоди. Адже у них є листя». Спершу вона звернулася по допомогу до берези. Але вона відмовила їй. Попросила пташка і в дуба, і в ліщини, але ніхто не хотів зарадити їй у біді. І тоді сосна запропонувала заховатися їй під своїми гілочками, а ялівець дав їй свої плоди. Одного дня подув північний вітер і заморозив усі дерева. Вони стали сумні й утратили своє листячко. «Чи можу я заморозити листя всіх дерев?» — спитав вітер у Мороза. «Ні,— відповів зимовий цар.— З дерев, що дали пташині притулок, не можна листя забирати». І з того часу із сосни не спадає листя.

2-а ведуча. Третя сторінка говорить: «Природа — такий же уні­кум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо».

Виходить рибка, плаче.

1-а ведуча. Чуєте? Хтось плаче. Хто ти?

Р и б к а.  Я — рибка.

1-а ведуча. А чого ти плачеш?

Рибка

Ой, біда!

Люди, що то за вода?

Може, вам і добре пити.

А мені в ній важко жити.

І на дні, і у воді —

Хімікати в ній усі.

А вода ж була колись...

Люди! Звідки ви взялись?

Люди! Трохи совість майте!

Бідну річеньку спасайте!

2-й учень

Дивлюсь я на небо,

Та й думку гадаю:

Що ми після себе

На світі лишаєм?

Ліси наші в'януть,

Нема більше рік,

Пташки покидають

Край рідний навік.

Нечисте повітря,

У грунті — нітрати,

І слово «Чорнобиль»

Нам страшно згадати.

І щоби на світі не сталось біди,

Шануймо природу повсюди й завжди!

3-й учень

Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить?..

2-а ведуча. Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме в нашій пам'яті чор­ним вогнем скорботи. Як грізне попередження було послано нам зо­рею Полин...

«...Засурмив третій Янгол, і велика зоря впала з неба, палаючи, як смолоскип. І впала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі цієї Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирало з води, бо згіркла вона...» (Апокаліпсис).

1 -а ведуча. 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини на четверто­му блоці Чорнобильської атомної станції вибухнув реактор. 70 тонн ядер­ного палива та 700 тонн радіоактивного графіту були розсіяні в районі аварії. 26 квітня 1986 року. Ця дата надовго залишиться у пам'яті люд­ства... Дата відліку смертей, трагедій, хвороб.

4-й учень

Всі криниці — в целофанових капшуках.

Всі колодязі затушковані.

Питали тоді одне-однісіньке:

Де знайти кілометри целофану

На рукотворне Київське море

Чи бодай на Десну зачаровану,

З якої Київ п'є воду?

За безладу безмір, за кар'єри та премії,

Немов на війні, знову вихід один.

За мудрість всесвітню дурних академій

Платим безсмертям — життям молодим.

2-а ведуча. Ти підкорила Всесвіт, Людино. Ти приборкала стихію, ти злетіла до чужих планет і лишила там свій слід. Ти створила штучний розум і проголосила свою вищість над ним. Ти контролюєш вітер, три­маєш у руках смерть і хизуєшся цією зброєю. Ти думаєш, що стала богом, коли змінила зиму на літо та підкорила собі Природу, та не помітила пас­ток, які сама собі розставила. Бо не минає безслідно варварське вторгнен­ня у те, що створено не тобою та раніше за тебе. Зупинися на мить, Люди­но! Що ти залишиш нащадкам? Неповторний живий світ чи самотнє згарище? Ти — автор своїх вчинків і рішень. Ти ще можеш щось змінити...

Учитель. Остання, четверта сторінка нашого журналу — «Перемог­ти труднощі можливо лише тоді, коли про них знаєш». Це — цікава вікто­рина. Запрошуємо учнів взяти участь у ній.

1. Яка болотна рослина може замінити вату? (Мох сфагнум)

2. На якому материку нема жодної річки? (В Антарктиді)

3. Чому верхівка ялини завжди гостра?

    (Поки живе — росте безперерв­но у  висоту)

4. Найбільша змія. (Анаконда)

5. «Найстрашніший звір на Землі». (Людина)

6. У її листі містяться вітаміни С і К, провітамін А, корисні мінеральні солі  

    та білки. Навесні з неї варять зелений борщ. З неї можна виробити  

    зелену фарбу. У давнину з її волокон виробляли мішковину. (Кропива)

7. Картина, на якій зображено природу. (Пейзаж)

8. Який птах може літати хвостом уперед? (Колібрі)

9. Перша сестра — від квітів рябіє,
           друга сестра — палить, як вогнище,
           третя сестра від дощів мокра,

   а четверта сестра сувора — жах!

   (Чотири пори року)

10. Які жуки, до того як вилетіти, три роки проводять під землею? (Хрущі)             

11. Назвіть найбільшу ягоду. (Гарбуз)

12. Найбільший ворог жаб. (Лелека)

13. В яких ссавців серце важить 1 т? (У синього кита)

14. Як дерево називається, що літом в білий пух вдягається? (Тополя)

15. Які іменники живуть тільки взимку? (Сніг, лід)

16. Навесні повисне —
              усе літо кисле.

     А солодке стало —

     як на землю впало.

     (Яблуко)

17. З молоком, а не корова. Літає, а не соловей. (Кульбаба)

18. Є трава-полівка,
              синя голівка.

      По краях коронки –

      Зубчики-воронки.

      (Волошка)

19. Ікру похвалили,

      а юшки не зварили.

      (Баклажан, кабачок).