Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича - «Разом до перемоги!» виступ дружини юних пожежних та знавців пожежної справи

«Разом до перемоги!» виступ дружини юних пожежних та знавців пожежної справи

Візитка

1. Що це тут за свято?

2. Що за шум у залі?

3. І людей багато?

4. Команди, журі?

5. Значить — фестиваль.

6. Вітайте нас - дружину юних пожежних Артемівського НВК.

Всі. «Віртуоз».

В – винахідливі,
І – інтелектуальні,
Р – розумні,
Т – талановиті,
У – успішні,
О – освідчені,

Всі. З – знавці пожежної справи.

1. Наш девіз:

Всі. Усім пожежам в світі

Скажем наше дружне: «Ні!»,

Добробуту і щастю

Є місце на землі.

2. Ви, шановні наші судді,

Лиш до нас прихильні будьте.

3. І за старання наші вмілі

Не гасіть в душі надію.

4. Ми — команда дружня й вдала,

Запевняєм чесно всіх:

5. Де дружина

Всі: «Віртуоз» —

6. Там не буде сліз.

1. Правила всі знати,

2. Всім допомагати

3. Із вогнем боротись —

Всі. Наша всіх мета.

Пісня на мелодію «Команда молодості нашей»

1. Разом ми прибули на фестиваль

Не в перший раз відвідали ми вас

Журі, команди, цей знайомий зал,

Давайте привітаємо всіх нас.

Приспів.

Журі долю нашу творить,

Журі команди всі судить.

Та краще нас вам не знайте

Дружини, без якої сумно жить.

2. Якщо потрапив ти в страшну НС

Чітко знай тебе врятує МНС.

Ми ж дружина супер-мега-клас

На що здатні покажемо для вас.

3. Ми «Віртуоз» - команда сильна, сміла

Свої таланти будем проявлять.

На сцену вийдуть інші ще дружини

Дай бог їм краще нашого зіграть.

Домашнє завдання

1. Є професія пожежних

Та їх сили не безмежні.

2. І спасти життя усім вам

Не під силу навіть їм.

1. Краще біду попереджать,

Ніж потім рятувать.

2. Чим наша дружина власне і займається.

1. Та крім попередження пожеж і знання теорем,

Горить в кожному з нас артистичний талант.

2. Нашим глядачам пояснюємо все по порядку.

(Співають під РЕП)

1. Де з вогнем необережні,

Може виникнуть пожежа.

Люди! Завжди пам'ятайте!

Що з вогнем погані жарти!

2. Телевізор, пральню, праску

Водночас вмикать не слід,

Пам’ятайте це, будь ласка,

Бо від цього стільки бід!

1. Про безпеку завжди дбайте

В школі і удома

Плитку, чайник вимикайте,

Не забувайте ніколи.

2. Землетрус якщо почавсь –

З дому вибирайтесь,

А як в горах камнепад –

В укритті сховайтесь!

1. Якщо гримне з неба грім,

Закривати очі всім

Не потрібно і не варто -

Треба вікна зачиняти!

2. Як настигне вас в дорозі гроза,

Не поможе самотня береза.

Треба в ямці, в яру заховатись

Та стихії кінця дочекатись.

1. Прийшла повінь – не дрімайте

Необхідне все збирайте.

Піднімайтесь на дах мерщій,

Якщо зможете, той ще вище.

2. Якщо правил ви не знали,

То вважайте, що пропали.

Тому думайте, як робити,

Щоб свій вік не вкоротити.

1. Всі знайте: якщо сталась біда.

Вас не врятує ні крик, ні паніка.

Треба чітко знати,

З чого рятунок починати!

2. Та головне - спішіть і про

Халепу сповістіть,

Разом: По телефону: 101.

1. Що це ви співаєте? Погляньте на журі. Журі, бачу я, – щось позіхає. Чогось, незвичайного, мабуть чекають?

2. Так ми ж сьогодні зірку запросили.

1. І так на нашій сцені зірка української естради Вєрка Сердючка.

(Чути мелодію. Виходить на сцену Вірка Сердючка.)

Віра. Здоровенькі були, любі мої! Мене так настойчиво запрошували сьогодні на фестиваль, що я не змогла відмовиться. Бо пригадати є шо! Це ж я зараз звізда. А колись я ж була проста проводніца. (Знімає зірку.) Мамо, візьміть, на мене ж люди дивляться. (Одягає берет).Мамо, ідіть уже, не позорьте мене.

Отож була я якось в рейсі. Йду значить по вагону і не пойму: Шо воно воня? Нє, ну шо воно воня. Еге ж так з під дверей Лідкиних дим валить. Я ж не ростєрялася і їй: Тук-тук-тук! А вона не відкриває. Так я як стукну, двері і відкрилися, а Лідка виповзає з платком на морді.

Ти що, з глузду з’їхала, найшла час, коли йогою на полу заніматься.

Лідка. Та я ж дихати не могла. А коли повно диму треба хустину мокру до носа прикласти і над підлогою вибиратися.

Віра. А вікно відкрити не пробувала? Кажуть помагає. А шо ж сталося?

Лідка. Та шо, шо? Все ж тим пасажирам не так: то постєль їм сира, то кип’яток не гарячий, чай не заварюється. Та то ж як всігда. А то заходить до мене, ну просто полковнік… Я ж бігом чайничок уткнула, праскою постіль гладю, локоном кучері підкручую. А воно як бахне, ледве встигла шнури повисмикувати.

Віра. Казала ж я тобі: Не вмикай одразу декілька електроприладів. Не слухала? Тепер же весь вагон обєзточила, дурна твоя голова. Слава Богу хоч жива осталася. Піду я до себе.

Вихожу в тамбур, а там… горить мій тамбур. Я стоп-кран дьорнула, бігом до Лідки, вогнегасник схватила, залила. Фух! Думаю, ага, хто ж це недопалків тут накидав. Пішла по вагону.

- Мужчина на верхній полкі, в безобразній позі, в трусах, злазь. А ну дихни! Понятно, на станції ментам здам за підпал.

Віра. Ой та чого тільки не було! А то якось їхали на Кавказ. У вікно дивлюсь, красота. Я аж залюбувалася, замріялася і здається мені наче заходить у вагон красавець-мужчина в формі, придивилась: Чи брови вищипав, так ні, а - в протигазі.

Рятувальник. Граждане-пассажиры сохраняйте спокойствие. Вы попали в зону , заражённую выбросом хлора. Поэтому прикройте органы дыхания и по-очереди выходим за мной и поднимаемся на гору. Там вас заберет вертолёт.

Віра. Доправили нас значить в готель отдихать. Сидим значить в номері, відпочиваємо. Вирішила я всіх чайком пригостити. Несу стакани, а вони цокотять і чай виплескується. Ну думаю як завжди качка в поїзді, та і не переживаю, не попадають, стакани ж до підноса прикручені. А мама оце каже так:

Мама. Не переживайте, вставайте і всі йдемо на вулицю, на відкриту місцевість. Тільки тоді я згадала, що ми ж не поїзді, а то був звичайним землетрус.

Віра. Стільки ситуацій траплялося зі мною. Тому і звільнилася я з тих проводніц, (знімає берет) і стала зіркою (одягає зірку). А тільки ж постраждала я на все життя. Во пєрвих фігуру спортила на нєрвной почвє. А по-друге, кошмари мене переслідують. Що те плам'я рветься, викручується, як та вєдьма. Я тепер цигарок не палю. Утюг, кіп'ятільник, пилосос - все в металолом здала, щоб замикання не було. Краще перестрахуватися про всяк випадок. І оце їжджу тепер по фестивалям, всім розповідаю, щоб ніхто в халепу не потрапив.

(Звучить пісня, всі танцюють.)

1. Кто-то звонит нам,

Кому-то звоним мы

В день по десять раз

Бывают вызовы

Ты огонь увидала

Сто один набирала

Ты хотела помочь

А что делать не знала

Припев:

Мы всё это знаем

Мы такое видали