Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

«Себе я бачу в дзеркалі природи»

Екологічний турнір

Виховні досягнення: виховання в учнів лю­бові до природи, бережливого став­лення до неї, усвідомлення того, що їм жити в XXI столітті, а тому обов’язком юного покоління є не допустити екологічного лиха, врятувати красу на землі.

Підготовка (домашнє завдання):

1.   Підготувати плакати за еко­логічною темою «Екологічний бумеранг».

2.  Підготувати каштанам захист передвиборчої програми з еко­логічних питань.

3.   Виготовити ромашку, барвінок, скласти віночок.

4.   Скласти вірш за екологічною тематикою.

Хід заходу.

Учень.

Ты, Человек, любя природу,

Хоть иногда ее жалей:

В увеселительных походах

Не растопчи ее полей.

В вокзальной сутолоке века

Ты оценить ее спеши:

Она — твой давний, добрый лекарь,

Она союзница души.

Не жги её напропалую

И не исчерпывай до дна.

И помни истину простую:

Нас много. А она — одна.

Ведучий.  Дорогі друзі! Сьогодні ми проводимо еколо­гічний турнір з теми «Себе я бачу в дзеркалі природи», девіз яко­го — «Цінуй, люби, бережи!». Оскільки ні для кого не секрет, що найбільше натхнення і радість (любов до рідного краю, до життя) викликає спілкування з природою. Шепіт голубої води, зелених ді­бров, спів дзвінкоголосих птахів, ні з чим не зрівнянна природа рідного краю. Природа і Вітчизна — неподільні. Природа — це багатство нашої країни. І наше з вами завдання — бережливо ставитися до неї, захистити рідну природу від забруднення.

Учень.

Зупинімося — останній є шанс,

Схаменімося — благаю я вас.

Все задумано мудро в природі —

Жити всьому у мирі та згоді.

Річка куди хоче тече,

Пташеняті підставим плече.

Як зрубаємо дерево — вмить

Поспішаймо хоч два посадить.

Як асфальт — то не через калину,

Джерельце хай не знає зупину.

Як розоримо світ оцей вщерть,

Вирок нам — без війни буде смерть.

Зупинімось — останній є шанс,

Ця планета не тільки для нас.

Люди, будьмо ж людьми!

Ведучий. Сьогодні в турнірі беруть участь дві команди.

Команда «Санітари». Девіз: «Ки­немо природі рятувальний круг!»

Команда «Альтернатива». Де­віз: «Мислити глобально, діяти локально!».

Учень.

Село дріма в передранковім сні.

Із вітром тихо гомонять тополі:

Світанок бродить по терпкій росі.

Фарбує обрій у рожевий колір.

Ось прокричали в небі журавлі

І потяглися в далі малинові.

Скриплять за мостом явори старі,

Розгойдуючи тишу світанкову.

Ведучий.

Протягом XXI століття люд­ство зіткнулося з такими «бідами» планети Земля:

•  Основною проблемою є кис­лотні дощі.

•  Виникнення та подальший роз­виток парникового ефекту.

•  Наступною екологічною бідою є руйнування тонкої плівки озонового шару.

•  Не менш небезпечною стала проблема забруднення водного середовища.

•  Приблизно 500 млн. чоловік нашої планети страждають від нестачі питної води.

•  Забруднення атмосфери, вод­ного середовища безпосеред­ньо пов’язане з погіршенням якості ґрунту.

• Проблема скорочення біоло­гічної різноманітності — одна з найстрашніших для майбут­нього людства, оскільки вид, що зник, відновити принци­пово неможливо.

•  У процесі виробництва щоро­ку у світі до річок, озер, морів у середньому викидається до 6,5 млн. куб. м забрудненої води, а це десятки тонн шкідливих речовин.

•  І тому ми, як майбутнє нашої країни, повинні осягнути іс­тину свідомістю і серцем, ро­зумом і почуттям: в долі при­роди  — наша доля. Якщо все зробити для того, щоб вико­ристати останній шанс і до­помогти рідній природі, то можна — продовжити жити.

Переходимо до розминки.

Вустами немовляти

У цьому конкурсі ми знайо­мимося з найпоширенішими від­ходами. На кожний з відходів заготовлено по п’ять висловів. Спробуйте зрозуміти, що мали на увазі діти.

Команда  І

1.   Це те, без чого ми вже не мо­жемо обходитися.

2.   Цим ми користуємося щодня.

3.   Це вбиває рибу у воді, рослини на землі.

4.   Коли це потрапляє у воду, то утворюється багато піни.

5.   За допомогою цього все стає чистішим. (Пральний поро­шок)

Команда  II

1.   Це заважає дихати рибам.

2.   Це вкриває плівкою поверхню води.

3.   Це треба видаляти з поверхні води.

4.   Це легше за воду.

5.   У річці цього багато, коли в ній миють машини. (Машинне масло)

Команда   І

1.   Предмети, виготовлені з неї, мало важать.

2. Її не можна викидати, оскіль­ки вона сама по собі в природі не розкладається.

3. Вона буває різнокольоровою і її дуже важко зламати.

4. Якщо її підпалити, то з’являється багато чорного диму, який по­гано пахне.

5. У мене дуже багато іграшок, зроблених з неї. (Пластмаса)

Команда   II

1. Якщо його нагрівати, воно стає тягучим, як тісто.

2. Кинуте в лісі, воно може стати джерелом пожежі.

3. Його роблять з піску.

4. Частіше за все воно прозоре.

5. Коли падає, воно розбивається. (Скло)

Конкурс плакатів

Ведучий. Домашнє завдан­ня було наступним: підготувати плакат «Екологічний бумеранг», де у вигляді знаків, символів і ма­люнків стисло змалювати причини змін у навколишньому середовищі та їх наслідки.

Конкурс «Найсильніша ланка»

Ведучий. Кожна команда по черзі відповідатиме на питання.

1. Як називається наука, яка ви­вчає зв’язки живих організмів з навколишнім середовищем? (Екологія)

2.   Що відбулося 26 квітня 1986 ро­ку? (Аварця на Чорнобильській АЕС)

3. Яке захворювання викликає радіація? (Променева хвороба)

4. Як називаються чинники се­редовища, які впливають на живі організми і їх співтова­риства? (Екологічні)

5. Хто ввів науковий термін «екологія» у 1866 році? (Ернст   Геккель)

6. Які організми є показником чистоти повітря, тому що во­ни практично відсутні уздовж шосейних доріг і рідко зустрі­чаються у великих містах? (Лишайники)

7. Процес пристосування до умов навколишнього середовища називається... (Адаптацією)

8.   Сполуки сульфуру й нітрогену з водою в атмосфері утворю­ють... (Кислотні дощі)

9. Унаслідок результаті забруд­нення атмосфери через пере­насичення вуглецем і підви­щення загальної температури на землі виникає таке явище, як... (Парниковий ефект)

10. Солі азотної кислоти, що є елементами мінерального жив­лення рослин, називаються... (Нітратами)

Конкурс капітанів

Ведучий. Завершуємо пер­шу частину турніру конкурсом капітанів. Додому було завдання: уявіть, що вас висунули канди­датом у депутати сільської ради. Складіть листівку з викладом сво­єї передвиборчої програми в об­ласті екології.

(Виконується пісня)

Ведучий. Шановні друзі! Чи звернули ви увагу на таке незвичайне місце проведення на­шого турніру? Це ж заповідна зона, яку можна назвати фітовітальня, від слів фітос — рослина, і вітальня — місце для зустрічі з друзями.

Оберегом нашої фітовітальні є вінок, в який ми вплітатимемо рослини зеленої аптеки.

Кожна з команд представить по одній лікарській рослині.

Представлення рослин

Команда   І

Ростуть в лісі і в садочку,

По одному мають очку,

А ті очка сині-сині...

І сонечко всередині.

Як дівчатка йдуть а таночки,

З листячка плетуть віночки.

Прикрашають ще й хлібину,

Виряджаючи в гостину.

П’ять блакитних пелюстинок

І травичка та — барвінок.

Це перша квіточка, яку ми вплетемо до нашого віночка. Бар­вінок — вічнозелена трав’яниста рослина, листя якої зберігає колір навіть під снігом. Його звуть хрещатим, а чотири листочки, які він має, ростуть разом і утворюють хрестик. Віночком, заплетеним з барвінку, прикрашають голову молодої на ве­сіллі. Барвінок вішали над вхідними дверима дому і ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду, щоб він не загинув від спраги.

А обізнані люди з давнини лі­кують барвінком серцеві недуги, бо люблячим серцем народжена ніколи не в’януча квітка. За часів, коли панувало марновірство, барві­нок уважали талісманом, який обе­рігав людину від недругів. І зараз його вважають символом життя.

Легенда про барвінок

Жили колись давно чоловік з жінкою в любові і злагоді. А найбільшою потіхою для них був їх маленький синочок на ім’я Бар. У скорому часі виріс він гар­ним парубком. А що був одинаком у заможної родини, то багато ді­вчат мали собі на думці віддатися за нього. Сохло серце за Баром і у ворожкиної доньки.

А сталося інакше. Посватався Бар до іншої дівчини, що звалася Вінка. Ніяка ворожба відьми не могла розбити того кохання. І от прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротях біля батьківського благословення і че­кали тої хвилини, щоб піти до святої церкви до шлюбу. Аж тут де не взялася та ворожка зі сво­єю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє про­кляття, окропила їх чорним смер­дючим настоєм якогось зілля. За хвилю де стояли Бар і Вінка вже нічого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона змахнула руками і злетіла чорною галкою. Кину­лися до її дочки. А та злетіла до хмар сірою галкою. Впала матінка Барона на те місце, де стояв її син, і окропила землю гіркими слізьми. І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненькими блакитними квітками...

І назвали його барвінком.

Команда   II

На стрункій високій ніжці

Біля річки на лужку

У хустинці білосніжній

Стрів я квіточку таку:

Ясним очком жовтуватим

Усміхалася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: «Ні!»

А тепер настав час розкрити таємниці скромної біленької ро­машки.

Легенда про ромашку

Наші прабатьки твердили: якщо падає з неба зірка, — на­роджується людське немовля, яке отримує небесну душу, і та душа вічно прагнутиме до зірок, бо зір­кою є невгамовне людське серце. Одного разу позаздрив лю­дям син Цариці Ночі. Закортіло і йому отримати зоряну душу. Він створив із мороку та нічних ту­манів подобу людини. І ось упала зірка, прокресливши полум’яну стежину в небесному дивоколі. але, торкнувшись несправжньої дитини, не ввійшла в неї: не було там вогника любові. Розписалася сріблястими іскрами по луках та полях, перетворюючись на дивні квіти — ромашки. Розлючений принц Ночі почав обривати пе­люстки квітів, запитуючи: «Лю­бить? Не любить?». Падають пе­люстки на землю, а квітка все мовчить. Хтось із людей підслухав ті слова сина Ночі і теж почав за­питувати у ромашки, чи любить вона. Та хіба про це питають?

Ромашок є багато видів, і се­ред них — уславлена ромашка лікарська, чи аптечна. На Україні збереглась її назва — «рум’янок». Казали: «Як рум’янком вмита». У ньому купали маленьких діток, мили голову.

Ромашка має приємний аро­мат. Ціле літо цвіте вона на від­критих галявинах, пустирях, у степах, на луках, уздовж шля­хів. Треба навчитись розрізняти її від інших видів ромашок. Як таємничо звучить одна з народних назв цієї рослини — ромен-зілля. Адже вона велика мандрівниця і охоче вирушала «в світи» ра­зом з циганськими повозами. Траплялося, чумаки, що їздили в Крим по сіль, бралися торувати нові шляхи через первісні степи, а слідом за ними хлюпала піна пахучих ромашок. І та іскриста доріжка через небо найбільше на­гадує буйне цвітіння білих квітів, то, мабуть, її і назвали Чумацьким Шляхом.

Якщо ж тобі трапилося якось застудитись,

Прив’яжеться кашель і кине у жар.

Візьми чашу ту, із якої димиться

Духмяний цілющий ромашки відвар.

Конкурс «Поетичний»

Переходимо до останнього кон­курсу. У ньому ми почуємо вірші, присвячені проблемам екології, ставленню людини до природи і навколишнього середовища.

Команда   І

Кромсая лед, меняем рек теченье,

Твердим о том, что дел невпроворот,

Но мы еще придем просить прощенья

У этих рек, барханов и болот.

У самого гигантского восхода,

У самого мельчайшего малька.

Пока об этом думать неохота,

Сейчас нам не до этого... пока

Аэродромы, пирсы и перроны,

Леса без птиц из земли без воды,

Все меньше окружающей природы,

Все больше окружающей среды.

Команда   II

Я наблюдал, как речка умирала,

Не день, не два, но только в этот миг,

Когда она от боли застонала,

В ее сознанье, кажется, проник.

В печальный час, когда исчезла сила.

Когда вокруг не стало ни кого,

Природа в речке нам изобразила

Скользящий мир сознанья своего.

Стали люди сильными, как боги,

И судьба земли у них в руках.

Но темнеют страшные ожоги

У земного шара на боках.

Мы давно освоили планету,

На земле уж белых пятен нету,

Черные сотрешь ли, Человек?

Боже! Хай воля Твоя допоможе нам

мудрими і мужніми стати.

Землиці дар оберігати —

барвисте ошатне вбрання.

Не йти по землі навмання,

А бачити кожну стежину,

У серці нести Україну!

На щастя, на долю!

Шануйте тополю!

Шануйте дерева і квіти, і трави.

І буде вам щастя!

І буде вам слава!                                  

(Підбиття підсумків, нагородження переможців.)

Ведучий. Ось і закінчився наш екологічний турнір. Бережіть нашу землю! Всюди, на кожно­му кроці, всі ми разом і кожний окремої Земля — найбільше чудо, і вона у нас одна! Завтрашній день буде таким, яким ми його створимо сьогодні.