Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича - УРОК №10 Психічний розвиток підлітка. Ознаки гармонійного розвитку хлопчиків і дівчаток

УРОК №10

Психічний розвиток підлітка. Ознаки гармонійного розвитку хлопчиків і дівчаток

Мета: ознайомити учнів з поняттями «психіка», «душа», розглянути важливість гармонійного розвитку психоемоційної сфери для здоров'я людини, особливості емоційного розвитку в підлітковому віці, розвивати комунікативні навички учнів, виховувати толерантне ставлення до інших людей.

Матеріали та обладнання: набір кольорових карток, комп'ютерна презентація МS Роwег Роіnt.

Поняття: психіка, душа, підліток, свідомість, самосвідомість, самовдосконалення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальна бесіда

На попередніх уроках ми з вами розглянули корисні навички, що сприяють збереженню фізичної складової здоров’я.

— Як ви гадаєте, чи достатньо цього для повноцінного життя?

— Які ще складові здоров’я ви можете пригадати? (Психічна, духовна, соціальна складові здоров’я.)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слайд № 1

Епіграф до уроку:

Пізнай самого себе.

Це написано на храмі

Аполлона в Дельфах

як заклик бога Аполлона

до кожного, хто входить

Слово вчителя

Ви ще юні, ваш шлях самопізнання лише починається. Як ми можемо впливати на розвиток власної особистості, якіможливості розкриваються перед вами на цьому дуже цікавому шляху — шляху знайомства із самим собою? Про це ми дізнаємося на нашйх наступних уроках!

В Інтернеті та на полицях книжкових магазинів ви можете знайти безліч збірників різноманітних тестів, на будь-який смак. Вони можуть бути як серйозними, такими, що

мають наукове підґрунтя, так і більш розважальними.

Пропоную до вашої уваги такий розважальний тест, але результати якого можуть бути інформацією для роздумів.

Це спрощений варіант кольорового тесту Люшера.

♦ Довідка

Кольоровий тест Люшера — це психологічний тест, розроблений швейцарським психологом Максом Люшером у 1947 році. Процедура тестування полягає у встановленні кольорів у порядку від найприємнішого до найнеприємнішого для людини. Якщо ви бажаєте пройти цей тест повністю — зверніться до джерел в Інтернеті.

Демонстрація карток червоного, жовтого, помаранчевого, зеленого, синього, фіолетового, білого, сірого, чорного кольору.

Слайди № 2-3

— Подивіться на запропоновані кольори і виберіть той, який в даний момент подобається найбільше. Не думайте довго — перший колір, на який ви звернули увагу, швидше за все і буде тим, який в даний момент вам найбільш приємний.

Розшифрування результатів подано на слайдах № 4-12 та в роздавальних матеріалах до уроку.

Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

Слайд №13

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ознайомлення з основними поняттями

Розповідь учителя з елементами бесіди

Ми з вами приступаємо до вивчення розділу «Психічна і духовна складові здоров’я». Давайте, перш за все, розберемося з такими поняттями, як «психіка» і «душа». Адже ми їх часто використовуємо, не замислюючись, що ж ховається за цими словами.

Слайд № 14

Цитата:

Душа пам’ятає про минуле, бачить сьогодення,

передбачає майбутнє.

Цицерон Марк Туллій,

давньоримський політичний діяч,

видатний оратор, філософ та літератор

Душа — це складне поняття з галузей психології, філософії та релігії.

За сучасними уявленнями, душа це особлива сила, що існує в тілі людини й тварини, а іноді — і рослини. Із давніх-давен людина цікавилася питанням про відмінність живого й неживого. У ході розвитку міфологічного мислення сформувалося поняття про душу як про атрибут живої істоти. Спостереження за диханням живого, яке після смерті зникало, сприяло виникненню уявлень про душу як про дихання, що відбувається ззовні. Відповідні спостереження над кров’ю і припинення життя при великій її втраті призвели до того, що в крові бачили носія душі. Сновидіння призвели до уявлень про душу як про субстанцію, яка існує незалежно від тіла.

Душа — це термін, яким релігія, філософія та донаукова психологія позначали психіку, внутрішній світ людини.

Слайд №15

Психіка — це здатність мозку відображати об’єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів об’єктивного світу.

— це властивість нервової системи, завдяки якій:

здійснюється зв’язок із зовнішнім світом;
координується робота всього організму;
організм діє у відповідь на подразнюючі сигнали.

Якби була можливість уявно порівняти сучасну людину з людьми, які жили 20—30 тис. років тому, то можна було б помітити, що за цей час людина зовні майже не змінилася.

Більше того, деякі фізичні якості людини, можливо, навіть погіршилися: знизилася гострота зору й слуху, не стало бувалої сили, витривалості. Не зважаючи на це, людство за минулий період пройшло шлях від першої кам’яної сокири до польотів у космос.

Усе це пояснюється специфікою еволюційного розвитку людини, який відбувся саме в психіці.

Розвиток психіки — це результат еволюції нервової системи, що під впливом навколишнього середовища значно ускладнилася. Рівень розвитку нервової системи й визначає тип поведінки людини. Людині притаманні такі види поведінки: інстинкт, навички, свідома поведінка. Про навички та звички ми поговоримо на наступному уроці.

Сьогодні нас цікавить свідома поведінка людини, її самосвідомість.

Слайд №16

Свідома поведінка — найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом.

Розрізняють свідомість конкретної людини та її самосвідомість.

Свідомість — це знання конкретної людини про світ, а самосвідомість — це знання людини про саму себе, свої реальні та потенційні можливості.

Такі показники самосвідомості, як самопізнання, самоконтроль і самовдосконалення, є вершиною розвитку особистості. .

Кожен з вас є унікальною особистістю, з власним внутрішнім світом, своєрідними уподобаннями, кожному з вас притаманні певні риси характеру. Усі люди відрізняються одне від одного, і це нормально. Кожна людина —- це певний «мікрокосмос».

Іноді в цьому «мікрокосмосі» панує мир і злагода. А іноді вирують пристрасті і навіть суцільні «космічні війни».

2. Особливості підліткового віку

Слово вчителя

Особливо багатий на емоції та хвилювання, надзвичайно цікавий і важливий етап життя кожної людини — це підлітковий період.

Слайд № 17

Підліток — юнак або дівчина в перехідному від дитинства до юності віці. Сучасна наука визначає підлітковий вік залежно від країни (регіону) проживання

культурно-національних особливостей, а також статі.

Підлітковий вік — один із найскладніших періодів розвитку людини. Незважаючи на відносну короткочасність, він багато в чому визначає все подальше життя особистості.Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами, що впливають на особистісний розвиток дитини.

Вони пов’язані з фізіологічними змінами організму, стосунками підлітків із дорослими й однолітками, рівнем розвитку пізнавальних процесів, інтелекту та здібностей.

Підлітковий вік характеризується підвищеною емоційністю, що виявляється в легкій збудливості, мінливості настрою, виникненні тривожності, агресивності та інших поведінкових реакціях.

Фронтальна бесіда

— Чи відчуваєте ви в собі якісь зміни?

—- Помітили, як почало змінюватись ваше тіло?

— Що змінилось у вашому характері, у стосунках з батьками, з друзями?

«Мозковий штурм»

Слайд №18

— Подумайте та назвіть основні проблемі, з якими стикаються підлітки всіх країн і часів.

Узагальнення результатів фронтальної роботи. Пояснення вчителя

Узагальнити все те, що запропонують учні, можна у вигляді схеми на дошці (або на екрані).

Слайд №19

Основні проблеми підліткового віку:

1. Проблема самоприйняття власного тіла.

Дуже часто в підлітків спостерігається незадоволеність своєю зовнішністю (бачення себе як у кривому дзеркалі). Це цілком закономірне явище, оскільки в підлітковому віці починають активно функціонувати гормональна та деякі інші системи, розвиток одних органів випереджає розвиток інших, і це відображається на зовнішньому вигляді людини.

Головний акцент: я є те, що я про себе думаю.

♦ Проблемна ситуація

Марічку в школі дражнили за довгий ніс і відстовбурчені вуха, хоча зовні вона

виглядала досить симпатичною дівчинкою. У старших класах Марічка ходила з розпущеним волоссям, намагаючись сховати вуха за пишною зачіскою, але всі вважали її кудлатою й неохайною і дражнили нечупарою. На дискотеках Марічка стояла в темних кутках, щоб світлові ефекти не висвічували довгий ніс, її рідко запрошували потанцювати. Вона постійно ображалася, уважаючи себе найнещаснішою людиною. Марічка зважилася на пластичну операцію, і навіть вмовляння лікарів не вплинули на її рішення. Після операції Марічка глянула в дзеркало і вжахнулася.

— Яку пораду ви дали б дівчинці?

2. Проблема віддалення підлітка від сім’ї.

Кожен підліток бажає мати особистий простір, куди нікого,не хоче допускати. Через це і відбувається конфлікт між підлітком і батьками, адже він прагне бути самостійним, у нього з’являється особисте життя, а батьки намагаються все контролювати, бо син або дочка ще не дорослі.

Проте слід пам’ятати, що батьки дуже люблять вас і хвилюються, адже хочуть для своїх дітей лише найкращого.

Усі непорозуміння можна виправити, якщо не уникати діалогу та обговорювати проблеми, що виникають.

3. Проблема домінування.

У компанії однолітків, у яких також формується характер, рівності зазвичай не буває. Тут відбувається постійна боротьба за лідерство. Той, кому не вдається стати лідером, може бути, або наближеним, або рядовим членом групи, або ізгоєм. А звідси витікає наступна проблема.

4. Проблема непорозуміння з однолітками, у колективі.

Ізгоям, які не знайшли порозуміння з більшістю, доводиться несолодко серед однолітків. Підліток починає замикатися у своєму світі, стає некомунікабельним одинаком. Перебуваючи серед однолітків, він відчуває постійний стрес.

У нього починаються серйозні психологічні проблеми, що можуть призвести до страшних наслідків. У цьому випадку необхідна допомога дорослих.

Прагнення стати наближеним до лідерів штовхає підлітка на необдумані вчинки. Він може приєднатися до поганої компанії, а це може призвести до появи нових проблем у підлітка: алкоголь, куріння, дрібне хуліганство.

❖ Хвилинка відпочинку (можна виконати на перерві в коридорі, де достатньо місця)

Слайд № 20

Гра «Атоми та молекули», що спрямована на покращення мікроклімату в колективі

Учитель повідомляє дітям, що вони — атоми і перебувають у хаотичному русі. Усі учасники, кружляючи під музику, рухаються класом, За командою вчителя:

«Об'єднуємося в молекули з двох атомів» — діти кидаються один до одного, прагнучи утворити пари. Потім молекули «руйнуються», і рух атомів триває. Знову лунає команда, але називається вже інша кількість атомів у молекулі. І так триває до тих пір, поки всі не об'єднаються у дві або одну велику молекулу. Гра сприяє розвитку вміння працювати в команді, усвідомленню своєї ідентичності з іншими.

5. Проблема нерозділеного кохання.

Ми знаємо, що перша любов — сильне й чисте почуття. Підлітки дуже емоційні, і кожний момент у житті вони «розфарбовують» яскравими фарбами. Невдачі в коханні можуть порушити психологічний стан підлітка. Тому важливо пам’ятати, що всі неприємності в житті можна пережити і найкраще чекає попереду. Підлітковий вік — це лише підготовка до дорослого життя.

Усі розглянуті проблеми, та ще багато інших, не є непереборними. Ми вже відзначали, що підлітковий вік — один з найбільш складних періодів розвитку людини, але він багато в чому визначає все подальше життя особистості. Саме в цьому віці активно починає формуватись особистість людини, її самосвідомість, прагнення до самовдосконалення.

Індивідуальна робота. Психологічний тест «Готовність до саморозвитку, самовиховання»

Слайди № 21-24

Учні самостійно відповідають на запитання психологічного тесту та ставлять знаки «+» або «-» на роздрукованих картках (роздавальний матеріал до уроку).

Слайд № 25

Ключ до тесту:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
+	-	+	+	-	-	+	+	+	+	-	+	-	-

Результати тестування:

10 -14 відповідей співпадають з ключем: ви готові до саморозвитку, вам притаманні урівноваженість, самостійність, упевненість.

6-9 відповідей співпадають з ключем: ви прагнете більше дізнатися про себе, випробувати свої можливості на практиці.

І-5 відповідей співпадають з ключем: вам потрібна допомога і підтримка дорослих, ви ще на шляху до саморозвитку.

3. Самовиховання. Прийоми роботи над собою

Розповідь учителя

Самовиховання — це свідома діяльність людини, спрямована на формування своєї особистості, на вироблення в себе позитивних рис і подолання негативних.

Самовиховання потребує від людини знання самої себе, уміння оцінювати власні позитивні й негативні риси.

Важливими аспектами самовиховання є логічне мислення, уміння проаналізувати кожний свій вчинок, що сприяє виробленню вимогливості до себе як постійної риси характеру, без якої неможливо досягти успіху в цій справі.

Самовиховання потребує тривалих вольових зусиль, уміння керувати собою, досягати поставленої мети, не занепадати духом від невдач.

Слайд № 26

Прийоми роботи над собою:

У процесі організації самовиховання слід навчитися спеціальних прийомів роботи над собою, до яких належать:

1. Самопереконання. Суть прийому полягає в тому, щоб у певній ситуації знайти аргументи, за допомогою яких переконати себе в правильності чи неправильності свого вчинку або переключити в конфліктній ситуації думки на інші теми й справи, які відвернуть увагу від конфлікту, заспокоять.

2. Самонавіювання. Цей прийом пропонують використовувати за необхідності подолати в собі страх перед труднощами, невпевненість у власних силах, нерішучість. Самонавіювання передбачає повторення подумки або вголос певних суджень. Наприклад, щоб подолати запальність, можна запропонувати таке самонавіювання: «Ненавиджу в собі запальність. Я можу її позбутися».

3. Самопідбадьорювання. Цей прийом ефективний, якщо ви губитеся в складних ситуаціях, зневіряєтеся у власних силах та можливостях.

4. Самозаохочення. Застосовують прийом для подолання певних труднощів, виконання складних завдань. Він ефективний за необхідності подолати негативні риси особистості.

5. Самопримус. Допомагає в боротьбі з внутрішньою неорганізованістю, небажанням учитися, працювати, із лінощами.

6. Самоаналіз. Йому належить вирішальна роль у самовихованні, оскільки він передбачає вміння аналізувати свої вчинки, давати їм певну об’єктивну оцінку.

7. Практичні прийоми. До них належать прийом «крок уперед» — щоденне планування діяльності на наступний день; прийом «оцінювання прожитого, дня» — аналіз своїх дій, учинків, недоліків.

8. «Правила моєї поведінки». Полягає в дотриманні складених для себе правил поведінки. Привчає до виконання своїх обов’язків.

9. Самозобов’язання. Передбачає планування роботи над собою на тиждень, місяць або рік залежно від того, які риси особистості та в який термін ви прагнете сформувати чи подолати.

4. Ознаки гармонійного розвитку хлопчиків та дівчаток

Розповідь учителя, складання опорного конспекту в зошиті

Хлопчик починає перетворюватися на юнака з 10-11 років. Його статеві залози виділяють у кров спеціальні речовини — гормони. Гормони впливають на розвиток усього організму. Починає розвиватися мускулатура, з’являються інші ознаки, характерні для юнака.

Статеве дозрівання в дівчаток починається на рік або два раніше, ніж у хлопчиків. їхні залози виробляють жіночі гормони. Унаслідок дії гормонів у дівчаток поступово змінюються пропорції тіла, стають ширшими стегна, збільшуються молочні залози. Починається підготовка до майбутнього материнства.

Ці зміни відбуваються поступово, але треба бути готовими до них і розуміти, що статеве дозрівання є важливим етапом для кожної людини. Настання статевого дозрівання є показником здоров’я. Дитина здорова, якщо в її організмі своєчасно починають відбуватися процеси, що приведуть її дозрілості. Зміни фізичного стану разом із змінами психологічного, духовного й соціального характеру є умовою дорослішання.

Ознаки гармонійного розвитку хлопчиків і дівчаток:

фізичне благополуччя — це добрий фізичний стан організму, в якому злагоджено функціонують усі органи. Організм легко пристосовується до змін довкілля, активно опирається хворобам;
психічне благополуччя — це вміння правильно й об’єктивно сприймати довколдшній світ;
соціальне благополуччя сг- це взаєморозуміння в стосунках з людьми, які тебе оточують;
духовне благополуччя — це прагнення стати особистістю, відповідальною за себе та інших, робити добрі справи.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ