Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича - УРОК № 18 Види стосунків. Стосунки в родині, класі, підлітковому середовищі

УРОК № 18

Види стосунків. Стосунки в родині, класі, підлітковому середовищі

Мета: розглянути різні види стосунків, розвивати навички ефективного спілкування, опанувати конкретні прийоми налагодження стосунків із дорослими, однолітками, виховувати культуру спілкування.

Матеріали та обладнання: стікери, аркуші паперу, фломастери, «Дерево очікувань» на дошці.

Поняття: знайомства, приятелювання, товариські, дружні, любовні, подружні, родинні, деструктивні стосунки, толерантність, емпатія.

Тип уроку: урок-тренінг.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

♦ Методична порада

Урок-тренінг передбачає довірливу, дружню атмосферу, в якій всі перебувають у рівних умовах. Тому доцільно провести цей урок не традиційно, сидячи за партами, а в колі. Крім того це полегшить виконання рухливих вправ та ігор.

Слово вчителя

Сьогоднішній урок я хочу провести з вами в неформальній обстановці.

— Як ви гадаєте, чому ми сіли в коло? (У колі немає головуючого, усі рівні.)

Але перед тим, як почати, давайте встановимо правила, яких ми будемо додержуватися протягом наступних 45 хвилин.

Принципи нашого спілкування:

щирість;
активність;
відкритість;
не перебиваємо;
можемо доповнювати;
допомагаємо кожному в складній ситуації.

Я пропоную почати з того, що кожен з вас по черзі називає своє ім’я та називає свою найкращу якість, що починається на ту ж букву, що й ім’я.

Приклад: Аліна — артистична.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вправа «Мій стиль спілкування», робота в групах

Вправа допоможе вивчити комунікативні проблеми, визначити особливості, пов’язані зі спілкуванням.

Матеріали: щоденники «Мій стиль спілкування», які учні заповнювалй протягом тижня.

Учні об’єднуються в групи по 4-5 осіб і обговорюють записи, які зробили протягом тижня. Кожен може зачитувати що хоче, можна коментувати свої записи, ґрунтуючись на останніх спостереженнях і враженнях.

Після обговорення в групах учні визначають, хто з них зумів дати найбільш глибокий і цікавий аналіз своїх комунікативних особливостей. Рішення приймається більшістю голосів у кожній групі.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Дерево очікувань»

— Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку-тренінгу?

Напишіть на стікерах свої очікування від уроку та прикріпіть їх на дошку на «Дерево очікувань».

Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Види стосунків

Розповідь учителя

Людина — істота суспільна. Ми живемо серед людей, залежимо від них, а вони від нас. Якщо ми не навчимося успішно спілкуватися, то це може спричинити низку проблем.

Усі люди різні, тому стосунки з людьми залежать від багатьох чинників: віку людини, її соціального статусу, рідна це людина або чужа тощо.

М. Обозов пропонує таку класифікацію міжособистісних стосунків:

знайомства;
приятелювання;
товариські;
дружні;
любовні;
подружні;
родинні;
деструктивні.

Демонстрація схеми «Види стосунків» на дошці або робота з роздрукованими схемами (роздавальний матеріал до уроку).

Дружні стосунки характеризуються високим рівнем вибірковості, взаємною щирістю, повного довірою, готовністю прийти на допомогу один одному в будь-який момент. Дружба безкорислива: людина насолоджується тим, що робить приємне іншій людині.

До деструктивних стосунків належать такі форми контактів, що ускладнюють або руйнують стосунки та згубно позначаються на людині чи обох партнерах. Прикладами такого роду контактів можуть бути маніпулятивне спілкування, агресивний стиль спілкування. Навіть мовчання може мати деструктивний характер, особливо тоді, коли воно приховує якусь важливу інформацію або є засобом покарання партнера.

Чимало особистих рис характеру людини, таких як хитрість, схильність до наклепів, упередженість, стереотип мислення, мстивість, цинізм, можуть бути підґрунтям деструктивних стосунків.

2. Правила спілкування ?

Пояснення вчителя

При спілкуванні важливо враховувати інтереси та проблеми тих, з ким спілкуєшся. Спілкування — це «колективна гра», тому треба знати її правила.

Головне в спілкуванні — це увага до людини, з якою спілкуєшся. І не просто увага, а доброзичлива увага. «Чини з іншими так, як хочеш щоб чинили з тобою».

Навчитися розуміти людину не легко, іноді важко зрозуміти її почуття та емоції. Допоможе в цьому один простий прийом — спробуйте поставити себе на місце іншої людини, зрозуміти причини її вчинків та слів. І ще потрібно навчитися поважати всіх людей. Людина потребує поваги завжди, у будь-яких ситуаціях.

Фронтальна бесіда

— Як ви розумієте девіз «Спілкуючись з людиною, пам’ятай, що вона про себе хорошої думки!»?

Розповідь учителя

Поняття про емпатію

Емпатія — це розуміння емоційного стану іншої людини за допомогою співпереживання, проникнення в його особистий світ.

Не всі можуть відчувати глибоке почуття емпатії, проте виявляти його ми часом буваємо зобов’язані. Правила пове дінки спонукають нас виявляти емпатію — кивати, робити відповідний вираз обличчя під час розмови тощо. Щира ж емпатія зазвичай виникає між двома близькими людьми й дозволяє відчувати взаєморозуміння.

У психології виділяють два види емпатії — емоційну та когнітивну. Емоційна емпатія — це здатність на чуттєвому рівні співпереживати людині. Когнітивна емпатія дозволяє шляхом логічного мислення зрозуміти, що в такий момент відчуває людина, і через це наблизитися до істинного співпереживання.

У звичайному спілкуванні не так і важливо, який вид емпатії ви виявляєте. А от між двома близькими людьми здатність до емоційної емпатії дуже важлива, адже кожній людині хочеться бачити біля себе тих, хто дійсно розуміє її емоції і здатний до співпереживання.

Рівні емпатії:

1-й рівень емпатії вважається найнижчим. Люди сконцентровані на собі, вони абсолютно не цікавляться думками й почуттями інших людей. Іноді вони перебувають у впевненості, що розуміють оточуючих, проте їх думка є неправильною, оскільки через концентрацію на собі вони не в змозі це усвідомити.
2- й рівень емпатії є найпоширенішим. Більшість людей можуть ігнорувати думки й почуття інших людей лише в певних ситуаціях. Уважається, що в різних виявах цей тип властивий більшості людей.
3- й рівень емпатії вважається найвищим. Такі люди постійно й глибоко відчувають оточуючих, здатні подумки відтворити будь-які переживання, розуміють людей краще, ніж вони самі себе. Такі люди не нав’язують свою думку й дають слушні поради — адже вони даються з точки зору запитувача. Саме такі люди стають найкращими друзями й психологами.

Нескладно зрозуміти, що емпатія та симпатія тісно пов’язані між собою. Ми тягнемося до людей, які добре розуміють нас, і відштовхуємо тих, хто зрозуміти нас не в змозі. Кожна людина прагне бачити біля себе таких друзів, які будуть розуміти її, як вона сама.

Вправа на розвиток емпатії «Карусель»

Учні встають у два кола: внутрішнє нерухоме і зовнішнє рухоме — це і є карусель. Кожен раз спілкування відбувається з різними партнерами таким чином: за сигналом зовнішнє коло робить крок убік, і пари міняються партнерами.

Пропонується зобразити такі ситуації (на кожну по 2- 3 хвилини):

1) Перед вами людина, яку ви знаєте, але довго не бачили. Ви раді цій зустрічі.

2) Перед вами незнайома людина. Ви випадково стикаєтесь з нею.

3) Перед вами маленька дитина, яка чогось злякалася. Заспокойте її.

4) Зобразити без слів емоції: гнів, сум, страх, нетерпіння, радість, здивування, занепокоєння тощо. Опонент має впізнати емоцію.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Також для взаєморозуміння дуже важливим є вміння сприймати людину такою, яка вона є. Людину, яка з повагою ставиться до інших, поважає їх погляди та уподобання, називають толерантною.

— Пригадайте, що таке толерантність.

Толерантність — це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, що відрізняються від власних.

Толерантність — це не байдужість. Вона не означає також прийняття іншого світогляду або способу життя, вона полягає у визнанні права іншої людини жити відповідно до власного світогляду.

Толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння інших культур, способів самовираження й вияву людської індивідуальності. Під толерантністю не мається на увазі поступка, поблажливість чи потурання. Вияв толерантності також не означає терпимість до соціальної несправедливості, відмову від своїх переконань або поступки чужим переконанням, а також нав’язування своїх переконань іншим людям.

Вправа «Межі схожості»

Вправа дозволяє виявити спільні риси та якості, що є в людей, якими б різними вони не здавалися спочатку.

— Поміркуємо про те, що нас об’єднує в цьому світі. ! Для цього слід вибрати собі партнера і сісти поруч із ним, узявши чистий аркуш паперу і ручку. Напишіть заголовок «Наша схожість» та поставте двокрапку. Подивіться уважно на людину, що сидить поруч із вами. Вона не схожа на вас. Інший характер, зріст, маса, колір волосся або очей дуже багато відмінностей. І це природно, адже всі ми різні. Але зараз подумайте про те, що вас об’єднує. Адже спільні риси є. Тільки не можна про це питати партнера. Протягом 2-3 хвилин будемо мовчки працювати, заповнювати аркуш, одночасно думаючи про цю людину і про себе. Намагайтеся написати не тільки про фізичні або біографічні подібності. Вони важливі, але поміркуйте про психологічні характеристики, що можуть вас об’єднувати.

Що це? Ви обидва товариські й добрі? Або мовчазні й замкнуті?

Наприклад: «Ми обидва(і) добрі»; «Ми обидва(і) тактовні»; «Ми обидва(і) приємні в спілкуванні»; «Ми обидва(і) любимо слухати музику» тощо. Після того як закінчите роботу, передайте аркуші один одному для того, щоб погодитися або заперечити те, що написав партнер. Якщо ви нічого не маєте проти його записів, вони залишаються в переліку. Якщо вас щось не влаштовує, ви просто викреслюєте цей запис, тим самим даючи зрозуміти, що ваш партнер помилився. Після взаємного аналізу можете обговорити результати роботи, особливо якщо є викреслені записи. .

3. Методи покращення стосунків

Розповідь учителя, складання опорного конспекту в зошиті

Методи покращення стосунків:

1. Не зациклюйтесь на образах.

2. Не нав’язуйте свою думку, обговорюйте проблемні питання.

3. Намагайтеся завжди зрозуміти іншу людину, поставити себе на її місце, зрозуміти її почуття.

4. Не намагайтеся змінити людину — приймайте її такою, яка вона є, з усіма перевагами та недоліками — адже ніхто не досконалий.

5. Не ображайте одне одного, не вживайте образливі слова.

6. Намагайтеся більше спілкуватися, знаходьте спільні інтереси: музика, книги, фільми. Частіше вигадуйте якісь спільні справи, проекти.

7. Пробачайте та просіть вибачення. Не намагайтесь бути завжди правим. Щоб уникнути конфлікту, не бійтесь першими попросити вибачення.

8. Довіряйте одне одному.

Отже, ми з’ясували, що для налагодження стосунків з будь-якою людиною треба намагатися зрозуйіти її, поставити себе на її місце. Але це не так легко. Людина в різних життєвих ситуаціях може поводитися різно, залежно від певних умов.

Ось, наприклад, учитель на уроці спокійно пояснює матеріал, учні працюють, у класі відбувається плідна співпраця, усі спокійні, зосереджені. І ось ситуація змінюється: хтось починає пустувати. Учитель змінює манеру поведінки — стає строгим, робить зауваження. Змінилися настрій і вираз обличчя у вчителя, у дітей. А ось на уроці настав момент відпочинку: учитель запропонував пограти в рухливу гру. І знову настрій і поведінка змінюються: усі починають посміхатися, розслабляються.

Структура особистості

У сучасній психології особистість кожної людини розглядається в трьох станах: Дитина, Дорослий, Батько (за Еріком Берном).

♦ Довідка

Ерік Берн (1910-1970 рр.) — американський психолог і психіатр. Відомий, перш за все, як розробник транзакційного аналізу. Розвиваючи ідеї психоаналізу, Берн зосередив увагу на «транзакціях» (від англ. Ігапзасііоп — угода), що лежать в основі міжособистісних стосунків. Берн розглядав три стани особистості: Дорослий, Батько й Дитина. Вступаючи в контакт із навколишнім середовищем, людина, на думку Берна, завжди перебуває в одному із цих станів.

Стан «Дитина» — це джерело інтуїції, творчості, спонтанних спонукань і радості.

Стан «Дорослий» необхідний для повсякденного життя.

Людина переробляє інформацію, яку потрібно знати, щоб ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Наприклад, при переході вулиці необхідно швидко провести оцінку ситуації. Людина починає діяти тільки тоді, коли оцінить ступінь безпеки переходу вулиці.

Стан «Батько» здійснює дві основні функції. По-перше, завдяки цьому стану людина може ефективно виконувати роль батька своїх дітей, забезпечуючи тим самим виживання людського роду. По-друге, завдяки «Батькові» багато наших реакцій перетворилися на автоматичні, що допомагає зберегти час і енергію. Люди багато чого роблять тільки тому, що «так прийнято робити». Це звільняє «Дорослого» від необхідності приймати безліч тривіальних рішень, завдяки чому людина може присвятити себе вирішенню більш важливих життєвих проблем, залишаючи буденні питання на розсуд «Батька». Наприклад, немає необхідності кожен раз оцінювати важливість і необхідність чищення зубів. Два рази на день ми їх чистимо без роздумів, оскільки «так треба».

Комунікативна вправа «Дитина — Дорослий— Батько»

Ця вправа для групового психологічного тренінгу, основне завдання якого — продемонструвати учням характерні відмінності позиції «Дитини», «Дорослого» і «Батька».

Учитель готує три стільці. Викликає трьох добровольців. Між ними розподіляє ролі: один — «Дитина», другий — «Дорослий», третій — «Батько». Він пояснює правила:

1) учасники по черзі згадують якусь подію, що сталася з ними нещодавно (значима чи ні — не принципово), і оголошують цей спогад;

2) учитель тим часом стоїть ззаду добровольців, після кожного спогаду він кладе свою руку на плече одного з трійки «Дитина — Дорослий — Батько»;

3) відповідно цей учасник повинен якось прореагувати на почутий спогад, але прореагувати відповідно до своєї ролі;

«Дитина» реагує бурхливо, емоційно, може або заплакати, або заплескати в долоні, може вголос висловити свої бажання чи почуття («я теж так хочу», «я б образився», «ця історія зовсім мене засмутила» тощо);

«Дорослий» реагує спокійно, раціонально, намагається спиратися на факти й робити,логічні висновки («історія повчальна, хоча особисто для мене не представляє великого інтересу», «факт полягає в тому, що наступного разу вона буде обережніше»);

«Батько» реагує іронічною посмішкою або осудливим киванням голови, дає повчальні нотації, використовує приказки («не треба бути таким дурнем», «сім разів відміряй — один відріж», «усі хлопці однакові»).

Після декількох історій відбувається зміна учасників, вибираються нові добровольці. Якщо вчитель не дуже задоволений грою попередніх «акторів», він дає поради новим добровольцям.

У кінці гри відбувається обговорення:

— Які ще характерні жести й слова існують у кожній із ролей?

— Чи є у когось приклади із життя?

V. ПІДСУМОК РОБОТИ НА ТРЕНІНГУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учням пропонується пригадати, що нового вони дізнались на цьому уроці.

«Дерево очікувань»

Учні підходять до свого стікера і залишають або знімають його з «Дерева очікувань» залежно від виправданих (або невиправданих) очікувань. Коментують своє рішення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Домашня практична робота «Складання плану покращення міжособистісних стосунків».

VII. ПІДСУМОК УРОКУ