Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

УРОК № 1

Тема уроку. Життя і здоров'я людини. Безпека життєдіяльності. Ризики і небезпеки

Мета: сформувати  в  учнів  поняття  про  здоров'я  та  основні  складові  здоров'я, розглянути  поняття  «ризик»  та  схарактеризувати  виправдані  та  невиправдані  ризики,  розвивати  вміння  оцінювати ризики,  що  виникають у  повсякденному  житті,  формувати  навички,  що  сприяють  збереженню здоров'я, виховувати дбайливе ставлення як до власного здоров'я, так і до навколишнього світу.

Матеріали та обладнання: фотографії або ілюстрації надзвичайних та екстремальних ситуацій, комп'ютерна презентація MS РоwerPoint

Поняття: безпека життєдіяльності, ризик, навколишнє середовище, здоров'я, екстремальна ситуація, надзвичайна ситуація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання.

2.  Перевірка присутності учнів.

3.  Перевірка готовності учнів до уроку.

4.  Перевірка підготовленості приміщення до уроку.

5.  Концентрація уваги.

6.  Постановка завдань уроку.

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Фронтальна бесіда

—  Пригадайте, що таке безпека та небезпека.

— Що потрібно робити, якщо ви потрапили в небезпечну ситуацію?

—  Чи впливає спосіб життя людини на її здоров’я?

ІІІ.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• Запитання до учнів

Чи доводилось вам опинятися в небезпечних, ризикованих ситуаціях?

Хто допоміг вам знайти вихід з подібної ситуації?

Яку допомогу можете надати ви, якщо людина поруч із вами опиниться в складній ситуації?

• Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

Слайд № 1

Епіграф до уроку:

Людина є мірилом усіх речей.

Протагор, давньогрецький філософ

IV.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Безпека життєдіяльності

• Розповідь учителя з елементами бесіди

Щодня  у  сонячну  погоду  чи  в  дощ  йюди  виходять  зі  своїх  домівок,  поспішають  на  роботу,  на  навчання,  спілкуються, пересуваються  на  автомобілях  або  в  громадському  транспорті  —  просто  живуть  та  працюють.  І  щодня  людину  оточує безліч  небезпек.  Це  можуть  бути  як  небезпеки  природного походження  бурі,  урагани,  цунамі,  землетруси,  так  і  небезпечні  ситуації,  що  виникають  унаслідок  діяльності  самої  людини,  пожари,  аварії  на  дорогах,  вибухи  небезпечних  речовин у побуті та на виробництві або кримінальні небезпеки.

Слайд № 2

Безпека  життєдіяльності  (БЖД)  —  це  наука,  що  вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі.

Слайд № З

Демонстрація таблиці (або схеми).

Природне  середовище  —  це  біосфера,  зовнішня  оболонка  Землі,  що  охоплює  частину  атмосфери,  гідросферу  та  верхню частину літосфери.

Техногенне  середовище  створене  людиною.  Розрізняють побутове та виробниче техногенне середовище.

Побутове  середовище  —  це  середовище  проживання  та відпочинку  людини  (  житлові  будівлі,  стадіони,  театри,  кінотеатри,  різноманітні  комунальні  споруди,  громадський

транспорт).  Виробниче  середовище  —  це  середовище,  у  якому людина  здійснює  свою  трудову  діяльність  (заводи,  фабрики, наукові установи тощо).

Соціальне  середовище  —  оточуючий  людину  соціальний світ (соціум), який поєднує суспільні (матеріальні та духовні) умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей.

Людина  й  довкілля  нерозривно  пов’язані  між  собою  та впливають  одне  на  одного.  У  давні  часи  людина  більш  потерпала  від  природних  явищ  та  небезпек,  а  сьогодні,  в  епоху технічного  прогресу,  ситуація  змінилася  —  вплив  діяльності людини  на  оточуючий  світ  несе  ознаки  небезпеки  для  природного  середовища,  для  здоров’я  людини,  і  навіть  для  виживання людства в цілому.

• Прийом «Вільний мікрофон»

Слайд № 4

—  Пригадайте,  яким  чином  навколишнє  середовище  може впливати на здоров’я людини.

—  Які  приклади  негативного  впливу  діяльності  людини на довкілля ви можете назвати?

2.  Здоров'я і благополуччя

• Слово вчителя

— Чому слід піклуватися про здоров’я?

У  кожної  людини  своя  мотивація  бути  здоровим:  хтось  хоче  бути  гарним,  струнким;  дехто  вважає,  що  для  досягнення  успішної  кар’єри  в  певній  професії  треба  бути  здоровою людиною;  для  когось  здоров’я  означає  заощадження  коштів на  ліках,  а  для  декого  —  це  активне  довголіття,  радість  повноцінного  життя.  Як  би  там  не  було,  але  загальновідомим є  те,  що  лікуватися  набагато  дорожче,  ніж  вести  здоровий спосіб  життя.  Не  випадково,  вітаючи  один  одного  з  днем народження  або  з  приводу  іншого  свята  чи  події,  ми  бажаємо  здоров  я  і  щастя.  Дійсно,  ці  два  поняття  нерозривно  взає-

мопов  язані.  Безперечно,  без  здоров’я  не  може  бути  щастя. Тому,  щоб  зберегти  власне  здоров’я  та  здоров’я  інших  людей,  необхідно  вдосконалювати  вміння  та  навички  здорового способу життя.

Давайте детальніше розглянемо поняття «здоров’я».

Слайд № 5

За  визначенням  Клавдія  Галена,  давньоримського  лікаря  та  природознавця,  класика  античної  медицини,  «Здоров’я  — це  стан,  за  якого  ми  не  відчуваємо  болі  і  який  не  заважає виконувати  функції  нашого  щоденного  життя  і  робити  все, що ми хочемо».

Тобто  здоров’я  —  це  стан  живого  організму,  за  якого  всі органи здатні виконувати свої життєві функції.

Але  таке  визначення  охоплює  лише  біологічні  показники.  А  людина,  хоч  і  є  частиною  живої  природи,  але  виконує не тільки біологічні, а й соціальні функції.

Слайд № 6

Здоров’я  це  функціональний  стан  організму  людини, що  забезпечує  тривалість  життя,  фізичну  та  розумову  працездатність,  достатньо  високий  рівень  самопочуття,  а  також  народження здорового потомства.

• Слово вчителя

Благополуччя  —  це  задоволення  від  насиченого  подіями життя.  Вам  це  подобається?  Звісно,  кожному  б  хотілося  мати цікаве  життя,  вірних  друзів,  кожен  прагне  займатися  улюбленою справою й досягти в ній успіху.

Проаналізувавши  досвід  багатьох  благополучних,  успішних  і  щасливих  людей,  учені  зробили  висновок:  щоб  бути благополучним,  успішним,  щасливим,  треба  вчитися  цього так само, як математики, хімії чи історії.

Ми  також  будемо  набувати  корисних  життєвих  навичок. У  6-му  класі  ми навчимося  планувати  свій  час,  раціонально харчуватися,  доглядати  за  своїм  тілом,  тренуватись  і  загартовуватися.  Сподіваюся,  що  ці  вміння  стануть  невід’ємною  час­

тиною вашого способу життя.

3.  Життєві навички, що сприяють збереженню здоров'я

• Слово вчителя

Життєві  навички  —  це  здатність  людини  до  позитивної поведінки,  подолання  труднощів  повсякденного  життя  (згідно з визначенням ВООЗ).

—  Як  ви  вважаєте,  які  навички  сприяють  збереженню та покращенню здоров’я людини?

• Робота в групах (або в парах)

Слайд № 7

Учням  пропонується  обдумати  та  тезисно  занотувати (можна  на  чернетках)  орієнтовний  перелік  навичок,  що  сприяють збереженню здоров’я.

• Бесіда, заповнення схеми на дошці та в зошитах

Слайд № 8

До  уваги  учнів  пропонується  схема  «Навички,  що  сприяють  здоров’ю»,  що  відображає  розподіл  навичок  за  трьома складовими здоров’я.

Можна  також  роздрукувати  незаповнену  схему,  а  учні доповнять  її  своїми  прикладами.  (Роздавальний  матеріал  до уроку.)

Завдання: розподілити  за  трьома  стовпчиками  ті  навички, які  були  занотовані  на  попередньому  етапі  (під  час  роботи в групах).

Орієнтовний зміст схеми:

4.  Поняття про ризик. Виправдані та невигї|завдані ризики.

Сьогодні  проблема  збереження  здоров’я  та  безпечної життєдіяльності  є  однією  з  основних  проблем  світової  спільноти.  Причини  загострення  проблеми  безпеки  життєдіяльності  активно  вивчаються  та  аналізуються.  Серед  них  —  виснаження  природних  ресурсів,  забруднення  довкілля,  складна демографічна  ситуація,  низький  рівень  екологічної  культури. Навіть  у  повсякденному  житті  людину  оточує  безліч  потенційно небезпечних предметів і ситуацій.

• Дослідницька діяльність учнів

Слайд № 9

Висувається  гіпотеза:  «Ьудь-яка  діяльність  є  потенційно небезпечною».

Завдання:

1. Дослідити, які потенційні небезпеки оточують людину щодня.

2.  Розробити алгоритм дій при потраплянні в надзвичайну,екстремальну ситуацію.

Для  підтвердження  або  спростування  пропонованої  гіпотези нам потрібно оволодіти певними знаннями.

Етапи дослідницької діяльності:

1.  Робота з підручником, запис у зошиті визначень.

Учні  самостійно  опрацьовують  текст  підручника,  записують  визначення  поняття  «ризик»,  вивчають  та  записують класифікацію видів ризику (у вигляді схеми або таблиці).

2.  Складання опорного конспекту в зошиті за розповіддю вчителя.

• Розповідь учителя з елементами бесіди

Екстремальна  ситуація  —  це  умови,  за  яких  існує  реальна загроза життю та здоров’ю людини.

Надзвичайна  ситуація  —  це  порушення  нормальних  умов  життя  та  діяльності  людей  на  об’єкті  або  території,  що призвело  (може  призвести)  до  загибелі  людей  або  значних  матеріальних втрат.

—  Що таке ризик? Які види ризику вам вже відомі?

Ризик  —  це  можлива  небезпека.  Ризики  бувають  виправдані та невиправдані.

Виправдані й невиправдані ризики

Іноді  ризик  є  справою  благородною.  Наприклад,  відмовитися  від  небезпечної  пропозиції,  захистити  того,  з  кого  насміхаються  однокласники,  навіть  першим  підійти,  щоб  познайомитися.  Такі  ситуації  потребують  певної  сміливості,  а  іноді й  неабиякої  відваги.  Але  водночас  саме  за  складних  обставин людина набуває упевненості та розвивається як особистість.

• Назвіть  ще  приклади  виправданого  ризику.  (Узяти  участь  у  змаганнях,  захистити

слабшого,  рятувати  чиєсь життя, загасити невелику пожежу тощо.)

• Назвіть  кілька  прикладів  невиправданого  ризику.  (Залишати  без  нагляду  малих

дітей,  запливати  на  глибину, гратися  з  вибухонебезпечними  речовинами,  ходити  по  ламкій кризі, перебігати дорогу перед автомобілями.)

Деякі  люди  мають  схильність  до  нерозумних  ризиків  — курять,  вживають  алкоголь,  наркотики,  агресивно  поводяться  або  вчиняють  протиправні  дії.  Таку  поведінку  називають невиправдано ризикованою.

Зазвичай  певні  види  ризикованої  поведінки  тягнуть  за собою  інші.  Тому  кажуть,  що  тютюнокуріння,  вживання  алкоголю,  наркотиків,  насилля  та  інші  безвідповідальні  вчинки «ходять  поруч».  Більшість  кримінальних  злочинів,  ДТП, утоплень,  нещасних  випадків  у  побуті  й  на  виробництві пов язані з невиправдано ризикованою поведінкою.

Як  ви  гадаєте,  як  можна  оцінити  потенційну  небезпечність (ризикованість) ситуації?

Для  того  щоб  визначити  рівень  небезпеки,  використовують:

• категорії небезпеки (катастрофічна, критична, гранична, незначна), що встановлюють кількісне значення відносної серйозності ймовірних наслідків небезпечних умов;
• рівень імовірності небезпеки (часта,''випадкова, віддалена, неймовірна).

Слайд №10

Типи небезпечних ситуацій:

1. Природні небезпеки. Поділяються на абіотичні та біотичні.

Абіотичні небезпеки зумовлені дією неживої природи.

За місцем виникнення їх поділяють:

• на  літосферні  (землетруси,  виверження  вулканів,  зсуви, гірські  обвали,  викиди  гірських  порід,  ерозію  ґрунтів тощо); 
• гідросферні (цунамі, повені, снігові лавини, льодові затори, шторми тощо);
• атмосферні  (урагани,  зливи,  град,  тумани,  блискавки, ожеледь тощо);
• космічні  (падіння  великого  космічного  тіла,  сонячне  та космічне випромінювання).

Біотичні  небезпеки,  зумовлені  дією  одних  організмів  на інші,  тобто  створюються  небезпечними  рослинами,  тваринами, рибами, комахами, грибками, бактеріями, вірусами.

Природними  джерелами  небезпек  породжуються  також  такі  небезпечні  та  шкідливі  явища,  як  аномально  високі  або низькі  температури,  природне  йонізуюче  та  ультрафіолетове  випромінювання тощо.

2.  Техногенні  небезпеки.  Виникли  з  появою  перших  міських  поселень,  коли  почали  з’являтися  штучні  технічні  споруди.  Справжня  техносфера  сформувалася  в  епоху

промислової  революції,  коли  пара  та  електрика  дозволили  багаторазово  розширити  технічні  можливості  людини.  Виникли  процеси,  що  не  властиві  біосфері,  такі  як

одержання  металів  та  інших  речовин,  виробництво  енергії  на  атомних  електростанціях,  синтез  невідомих  органічних  речовин.  Одночасно  із  цим  різко  зросла  імовірність  небезпек,  що  пов’язані  з  технологічною  діяльністю людини.

      3.  Соціальні  та  політичні  небезпеки.  Пов’язані  із  життям людини  в  суспільстві.  Носіями  соціальних  небезпек  є  як окремі  люди,  так  і  певні  соціальні  групи.  Поширення соціальних  небезпек  зумовлено  особливостями  поведінки людей.  Соціальними  небезпеками  є  всі  протиправні  (незаконні)  форми  насилля,  уживання  речовин,  що  порушують  психологічну  й  фізіологічну  рівновагу  людини (алкоголь,  наркотики  тощо),  шахрайство,  шарлатанство. До  найхарактерніших  політичних  небезпек  можна  віднести  конфлікти  на  міжнаціональному  та  міждержавному  рівнях,  тероризм,  ідеологічні,  міжпартійні  та  збройні конфлікти, війни.

      4.  Природно-соціальні  небезпеки.  Створюються  чинниками  біологічного  та  антропогенного  походження.  До  природно-соціальних  небезпек  належать  епідемії  інфекційних  захворювань,  венеричні  захворювання,  СНІД, наркоманія.

Слайд №11

Ситуації, що потребують негайних дій із високим рівнем ризику, належать до екстремальних та надзвичайних.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій:

• аварії
• катастрофи
• стихійні лиха

5.  Оцінка ризиків у повсякденному житті

• «Мозковий штурм»

Слайд №12

— Запропонуйте варіанти можливих дій в надзвичайній  ситуації.

♦ Методична порада

«Мозковий  штурм»  —  це  ефективний  інтерактивний  меїод  колективного  обгово­

рення.  Він  спонукає  виявляти  знання  шляхом  вираження  думок  усіх  учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми.

Етапи колективної роботи:

1.  Створення  банку  ідей.  На  даному  етапі  важливо  утримуватись  від  критичних

зауважень,  головна  мета  —  напрацювати  якнайбільше  можливих  рішень.  У  тому  числі  таких,  що  на  перший  погляд  здаються  недоцільними.  Якщо  ідеї  явно вичерпалися, слід переходити до наступного етапу.

2.  Аналіз  ідей.  Усі  висловлені  ідеї  розглядаються  критично.  При  цьому  слід  до­

тримуватися  основного  правила:  у  кожної  ідеї  бажано  знайти  щось  корисне, раціональне зерно, можливість удосконалити цю ідею або хоча б застосувати за інших умов.

3.  Обробка результатів. Відбираються найбільш вдалі рішення, створюється алго­

ритм дій при потраплянні в надзвичайну ситуацію.

Слайд №13

• Аналіз та обговорення схеми «Алгоритм дій в надзвичайній ситуації»

• Підведення підсумків дослідницької діяльності. Метод «ПРЕС»

Слайд №14

Запитання для прес-методу:

1. Чи довели ми нашу робочу гіпотезу, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна?

2.  Які дії є найефективнішими в екстремальній ситуації?

Етапи:

1.  Позиція.

Я  вважаю,  що  ...  (Висловте  свою  думку,  поясніть,  у  чому полягає ваша точка зору.)

2.  Обґрунтування.

Тому,  що  ...  (Наведіть  причину  появи  цієї  думки,  тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.)

3.  Приклад.

Наприклад  ...  (Наведіть  факти,  що  підтверджують  ваші докази, вони зміцнять вашу позицію.)

4.  Висновки.

Тому  ...  (Узагальніть  свою  думку,  зробіть  висновок  про  те, що необхідно робити; тобто це заклик прийняти вашу позицію.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

• Практична робота «Відпрацювання алгоритму дій при потраплянні в екстремальну ситуацію»

Слайд №15

Учні  працюють  у  парах.  Результатом  роботи  є  два складені  алгоритми  із  переліком  дій  у  запропонованих  ситуаціях.

Складіть алгоритм дій:

1) Для підлітків, які опинилися в кінотеатрі та почули сигнал пожежної тривоги;

2) у ситуації, коли ваш товариш отримав травму ноги при падінні.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слайд №16

Протягом тижня намагайтесь аналізувати, як часто вам  доводиться ризикувати.

VIІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

• Фронтальна бесіда

—  Чи досягли ми мети уроку?

—  Які висновки ви зробили сьогодні?

Цей матеріал з biology-informatics.pp.ua

Розробки уроків