Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Урок 21. Перехід до багатоклітинності

Тема. Перехід до багатоклітинності.

Мета уроку: - розкрити характерні ознаки будови і процесів життєдіяльності багатоклітинних водоростей, ознайомити учнів з особливостями їх розмноження і розвитку, встановити риси подібності і відмінності між ними, звернути увагу учнів на ускладнення будови багатоклітинних водоростей порівняно з одноклітинними і на перехід організмів від одноклітинності до багатоклітинності; сформувати поняття «спеціалізація клітин», «ризоїди»:

- на матеріалі уроку продовжній формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнання процесів ускладнення організації рослин і значення знань про особливості будови і процесів життєдіяльності їх для розуміння розвитку рослин від одноклітинних форм до багатоклітинних;

- продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом, малюнками підручника, додатковими джерелами інформації, впізнавати організми, які вивчають, на малюнках, таблицях, порівнювати, встановлювати риси подібності і відмінності між цими організмами, готувати стислі повідомлення, міні - презентації.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.

Тип уроку: урок формування нових знань.

Наочність та обладнання: живі або фіксовані водорості, гербарні зразки багатоклітинних водоростей, постійні мікропрепарати багатоклітинних водоростей, мікроскоп, таблиці «Одноклітинні водорості», «Багатоклітинні водорості», навчальний фільм «Водорості», фотографії, малюнки, колекції електронних зображень одноклітинних і багатоклітинних водоростей, комп'ютер, мультимедійний проектор.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми ознайомилися з одноклітинними організмами і переконалися в тому, що одноклітинне тіло - цілісний організм, у якому відбуваються всі процеси, притаманні багатоклітинному організму. Сьогодні ми піднімемося на сходинку вище, перейдемо до знайомства з рослинними організмами, тіло яких складається з великої кількості клітин, тобто з багатоклітинними водоростями. Вчені вважають водорості найдавнішими представниками рослинного світу. Саме вони «свідчать» про те, як розвивались рослини від виникнення одноклітинних водоростей до нинішнього часу. Усе минуле водоростей пов'язано з життям у воді, і це позначилося на їх зовнішній і внутрішній будові. Серед найдавніших представників рослинного світу є організми, тіло яких складається з великої кількості клітин, це багатоклітинні водорості. Вони різні за розмірами, формою тіла, забарвленням, місцем існування у водному середовищі, але всі вони мають багато спільного. Що спільного і в чому відмінності багатоклітинних водоростей? Чим, крім кількості клітин, вони відрізняються від одноклітинних водоростей?

Завдання уроку.

1. З'ясувати значення появи багатоклітинних організмів.

2. Визначити, у чому полягає сутність явища спеціалізації клітин.

3. Ознайомитися з особливостями будови багатоклітинних водоростей на прикладі вольвоксу та ульви.

II. Вивчення новою матеріалу.

1. Евдорина та вольвокс, особливості будови клітин, подібність до клітин хламідомонади, зв'язки між клітинами, спосіб живлення, особливості розмноження; формування поняття «спеціалізація клітин» - розповідь з елементами бесіди, робота з малюнком 78 (с. 72), доповіді і міні-презентації учнів, демонстрація картин, електронних зображень і постійного мікропрепарату вольвоксу під мікроскопом.

2. Багатоклітинні зелені водорості, середовище і умови існування, особливості зовнішньої і внутрішньої будови на прикладі зеленої водорості ульви, формування поняття «ризоїди», двошаровість тіла ульви, будова її клітин, наявність пластинчастого хлоропласту, тип живлення, значення в природі і житті людини - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація таблиць, фрагмента фільму, колекцій електронних зображень багатоклітинних водоростей.

3. Основні риси відмінності багатоклітинних водоростей від одноклітинних: спеціалізація клітин, їх взаємодія, виконання життєво важливих функцій організму групами клітин - бесіда, демонстрація таблиць із зображенням одноклітинних і багатоклітинних водоростей.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

А. Бесіда за запитаннями:

1. Чим багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних?

2. Які особливості будови і життєдіяльності вольвоксу?

3. Чим за своєю будовою вольвокс відрізняється від ульви?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 73 підручника.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

А. Заповнення учнями таблиці «Порівняльна характеристика будови і процесів життєдіяльності вольвоксу та ульви», визначення рис подібності і відмінності.

Б. Обговорення питання: Що спільного та відмінного в організації одноклітинних і багатоклітинних водоростей» (на прикладі хламідомонади, вольвоксу та ульви).

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 19, підготувати повідомлення, міні-презентації про губки. Повторити § 17, 18.

Цей матеріал з gdz-masters.org 

Уроки біології 6 клас