Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

УРОК № 22

Тема. Клас Павукоподібні.

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою класу Павукоподібні.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості будови й життєдіяльності представників класу Павукоподібні.

Базові поняття й терміни: клас Павукоподібні,

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Прибираючи у квартирі, ви, ймовірно, знімали зі стін павутину, тому що нам вона заважає, надає квартирі занедбаного виду. Як ви думаєте, а для чого вона потрібна самим павукам?Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика класу Павукоподібні

Павуки, як правило, не викликають симпатії у школярів. А між іншим, це одна з найцікавіших груп членистоногих. Запропонуйте учням уважніше придивитися до павукоподібних, більше про них довідатися. Розкажіть про науку арахнологію.

Арахнологія (від грец. аrасhne — павук і logos — вчення),— галузь зоології, що вивчає павукоподібних. Вивчення павукоподібних, як однієї з найдавніших груп тварин, важливе для пізнання історії тваринного світу, у першу чергу — еволюції членистоногих. Відомо понад 35 тисяч видів павукоподібних. Особливо широко поширені й багаті видами павуки (понад 20 тисяч видів) і кліщі (понад 10 тисяч).

До класу Павукоподібні належать сухопутні тварини, за винятком деяких груп, що вдруге перейшли до існування у воді. Представниками класу є павуки, сінокосці, скорпіони, кліщі.

У павукоподібних верхній ці ар хітинізований, кутикули містять воскоподібні й жироподібні речовини, що різко зменшують втрату вологи організмом. Тіло павукоподібних найчастіше розчленоване на головогруди, що мають кінцівки, і безноге черевце. Вусики відсутні.

На головогрудях розташовано шість пар кінцівок, з них дві пари — ротові кінцівки, що найчастіше беруть участь у захопленні їжі. Перша пара — хелицери — має вигляд клішень (у скорпіонів, сінокосців), гачків (у павуків) або ріжучих стилетів (у кліщів). У багатьох павукоподібних на вершині хелицер відкривається протока отруйної залози. Друга пара — членисті ногощупальця. Інші чотири пари — типові ходильні кінцівки з нігтиками на кінці. На черевці кінцівки відсутні. У деяких павукоподібних гомологами черевних кінцівок є павутинні бородавки. У павуків вони розташовуються з боків від анального отвору у вигляді трьох пар горбків, пронизаних численними трубчастими протоками, які відходять від різнотипних павутинних залоз черевця. Виділювана ними павутина — білкова рідина, що застигає на повітрі у вигляді тонких ниток.

Павукоподібні — переважно хижі тварини. Більшості з них притаманне травлення поза організмом. За допомогою секрету отруйної залози вони убивають здобич, а потім у тіло жертви вводять ще й секрети травних залоз. Потім рідку напівперетравлену їжу вони всмоктують мускулистою глоткою, що діє як насос.

Органи дихання у павукоподібних — легеневі мішки (у скорпіонів), трахеї (у кліщів і сінокосців) або й ті й інші разом (у павуків). Легені являють собою листоподібні складки, що нагадують сторінки книги, у порожнину яких заходить гемолімфа, і через їх тонку хітинову стінку відбувається газообмін. Трахеї — це тонкі кутикулярні розгалужені трубочки, що безпосередньо підходять до різних органів. Через їхні стінки й відбувається газообмін.

Органи виділення у павукоподібних — мальпігієві судини.

Органи чуття різноманітні: прості очі, органи нюху, смаку, дотику, хімічного чуття.

Усі павукоподібні роздільностатеві. Запліднення внутрішнє, розвиток прямий (крім кліщів, що мають личинкову стадію).

Величезне значення в житті павуків має павутина. Сплітаючи павутинні нитки за допомогою гребінчастих нігтиків у міцну павутину, павуки будують із неї притулок і ловчі сітки, яйцевий кокон, а також укривають в ній незміцнілу молодь. На павутинні теплими днями розселяються молоді павучки.

2. Особливості життєдіяльності павукоподібних

Павуки виробляють павутину в павутинних залозах, що знаходяться на задньому кінці черевця. Здатність виділяти павутину забезпечує павукам високе виживання у природі: завдяки сіткам з павутини вони ловлять здобич, роблять кокони, що захищають яйця від несприятливих впливів, швидко бігають.

Павуки — хижаки. Вони харчуються головним чином комахами й іншими дрібними членистоногими. У впійману здобич павук впорскує отруйну рідину, що убиває жертву й діє як травний сік. Приблизно через годину павук висмоктує весь вміст здобичі за допомогою смоктального шлунка.

У жарких районах (у Середній Азії, на Кавказі, у Криму) живуть досить крупні павукоподібні — скорпіони. На відміну від павуків, вони мають довге членисте черевце. Здобич скорпіони ловлять і утримують ного щупальцями, на яких розвинені клішні. На останньому членику черевця у скорпіонів є жало із протоками, що йдуть від отруйних залоз. Жалом вони ранять здобич, впорскують в неї отруту, а потім поїдають її.

3. Різноманітність павукоподібних

Як ви думаєте, що б відбулося, якби на планеті раптом зникли усі павукоподібні тварини?

Вислухавши відповіді школярів, можна поговорити про різноманітність павукоподібних, а потім зробити висновок про їхнє значення в природі.

Павукоподібних тварин на землі досить багато, просто ми не завжди звертаємо на них увагу.

Павуків-хрестовиків можна розпізнати за гладким кулястим черевцем, на спинному боці якого видно малюнок у вигляді хреста. У житлових приміщеннях, сараях живе звичайний будинковий павук. Його сітка має вигляд гамака. У ставках, заводях річок живе павук-сріблянка, що влаштовує собі житло у воді у вигляді невеличкого дзвона, наповнюючи його пухирцями повітря.

Найбільший павук — павук-птахоїд. Його довжина сягає 15 см, і він здатний нападати на дрібних птахів і гризунів.

Скорпіони великі хижаки (до 15 см довжиною), що нагадують зовнішнім виглядом, річкового рака і мають клішневидну другу пару ротових кінцівок. Черевце витягнуте й рухливе. У позі погрози скорпіон заносить його над головою і втикає отруйну голку, розташовану на кінці останнього сегмента черевця, у тіло жертви, утримуючи її клішнями. Живлячись комахами, павуки й скорпіони знижують чисельність шкідників. Самі вони, у свою чергу, служать їжею для дрібних ящірок, птахів і ссавців.

Кліщі — дрібні, у тому числі мікроскопічні, наземні членистоногі. Чимало їх є паразитами тварин і рослин. Для кліщів характерне злиття відділів тіла. Ротові кінцівки у паразитичних форм видозмінені в колючий хоботок, за допомогою якого кліщі проникають в тіло хазяїна. Так, дрібні павутинні кліщі висмоктують соки з листків картоплі, малини, суниці, огірків. Комірні кліщі — шкідники зерна й борошна. Коростяний свербун просвердлює ходи в шкірі людини й викликає болісну хворобу — коросту. Сотні видів кліщів — паразити птахів і ссавців.

Чимало видів кліщів є переносниками збудників різних захворювань людини й тварин.

4.Значення павукоподібних

Більшість павуків знищує мух, чим приносить велику користь людині. Чимало видів ґрунтових кліщів беруть участь у ґрунтоутворенні. Павуками живляться багато видів птахів.

Є чимало павукоподібних, які завдають великої шкоди здоров’ю людини, промисловим і свійським тваринам. З павуків особливо небезпечний каракурт, що живе в Середній Азії, на Кавказі й у Криму. Від його отрути часто гинуть коні й верблюди. Небезпечною для людини є отрута скорпіона. Місце укусу червоніє й опухає, з’являються нудота й судоми. Надати необхідну допомогу потерпілому спроможний виключно лікар.

Велику шкоду заподіюють коростяні свербуни. Вони можуть потрапити в шкіру тварин і людини, прогризаючи в ній ходи. З відкладених самкою яєць з’являються молоді кліщі, які виходять на поверхню шкіри й прогризають нові ходи. У людини вони поселяються зазвичай між пальцями рук.

Найнебезпечніша хвороба, розповсюджувана кровососними кліщами, — тайговий енцефаліт. Переносник її збудників — тайговий кліщ.

Упиваючись у шкіру людини, він заносить у кров збудників енцефаліту, які потім проникають у головний мозок. Тут вони розмножуються і вражають його.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 92, 93, ознайомлюючись із зовнішньою й внутрішньою будовою павукоподібних.

Потім вони читають текст «Клас Павукоподібні — жителі суходолу» на с. 92, 93 і відповідають на запитання 1 на с. 95.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 32—33].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 95,, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 22, відповісти на запитання 2—6 після параграфа на с. 95.

У зошиті [3, с. 32—33] виконати завдання.

Цей матеріал з subject.com.ua 

Розробки уроків