Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича - УРОК № 28 Види небезпечних промислових об'єктів

УРОК № 28

Види небезпечних промислових об'єктів

Мета: розглянути основні види небезпечних промислових об'єктів, дослідити можливі наслідки аварій на підприємствах, розвивати вміння діяти в умовах аварійної ситуації, використовувати підручні засоби захисту, виховувати самостійність та оперативність дій та мислення.

Матеріали та обладнання: вата, бинт, марлевий відріз.

Поняття: техногенна аварія, евакуація, засоби захисту, ватно-марлева пов'язка.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальна бесіда

— Чи можна відчиняти вікна та двері одночасно в разі пожежі в будівлі? Як ви це поясните?

— Яка небезпека загрожує людині в синтетичному одязі при пожежі?

— Що небезпечніше для людини: вогонь чи дим?

Виконання тестового завдання

Учні працюють на роздрукованих картках (роздавальний матеріал до уроку).

Ключ до тесту: 1 — а; 2 — б; 3 — а, в, г; 4 — а, б, в, г; 5 — в, г; 6 — а, б, в; 7 — в, г; 8 — а, г; 9 — а, б, д; 10 — б, г; 11 — б; 12) 1. Адреса будинку, де виявлено загоряння або пожежа (номер будинку, під’їзду); 2. Де відбувається пожежа (на дворі, у квартирі) та що конкретно горить (телевізор, меблі, автомобіль); 3. Повідомити своє прізвище й контактний телефон; 4. Чи є небезпека для людей.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Фронтальна бесіда

— Що таке надзвичайні ситуації?

— Які розрізняють надзвичайні ситуації за походженням? (Технологічні, природні, антропогенні.)

— Що ви чули про аварії на різноманітних промислових об’єктах?

Слово вчителя

Навколо нас існує безліч об’єктів, що можуть бути джерелом потенційної небезпеки й імовірним місцем техногенної аварії.

На минулому уроці ви отримали домашнє завдання: скласти екологічну карту місцевості, на якій було б позначено всі потенційно небезпечні з екологічного погляду об’єкти поблизу нашої школи (фабрики, заводи, теплостанції, автозаправки, очисні споруди тощо).

Обговорення розроблених учнями екологічних карт

— Які об’єкти ви вважаєте екологічно небезпечними? Чому?

— Чи відомо вам про аварії, що траплялися на цих об’єктах?

Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Види небезпечних промислових об'єктів

Розповідь учителя з елементами бесіди

В Україні щорічно виникають надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, унаслідок яких гинуть люди, а матеріальні збитки сягають мільярдів гривень. Сьогодні в багатьох областях України у зв’язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами стан характеризується як дуже складний. Тенденція зростання числа природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій змушує розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища в цілому.

«Мозковий штурм»

— Поміркуйте та назвіть всі можливі промислові об’єкти, що можуть бути джерелом небезпеки.

Усі об’єкти, названі учнями, записуються на дошці.

2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Дослідницька робота в малих групах

Дослідницьке завдання: проаналізувати приклади конкретних техногенних аварій та створити класифікацію надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Матеріал з прикладами аварій для роботи груп роздруковується з роздавального матеріалу до уроку.

Узагальнення роботи в групах, створення класифікації надзвичайних ситуацій

Види надзвичайних ситуацій техногенного характеру:

транспортні аварії (катастрофи);
пожежі, вибухи, загроза вибухів;
аварії з викидом (загрозою викиду) хімічно активних та біологічно небезпечних речовин;
аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин;
раптове обвалення будівель, споруд;
аварії на електроенергетичних системах;
аварії в комунальних системах життєзабезпечення;
аварії на очисних спорудах;
гідродинамічні аварії.

3. Дії школяра під час виникнення аварійної ситуації на підприємстві

Розповідь учителя. Складання пам'яток у зошитах

У комплексі заходів щодо захисту населення під час надзвичайних ситуацій особливо важливою є організація своєчасного оповіщення. Це є завданням органів цивільної оборони. Завивання сирени, переривчасті гудки на підприємствах, сигнали громадських транспортних засобів означають попереджувальний сигнал «Увага всім!».

Дії при сигналі «Увага всім!»

За цим сигналом слід увімкнути радіо, радіотрансляційні й телевізійні приймачі для прослуховування термінових повідомлень. Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів.

Вислухавши це повідомлення, кожен повинен діяти без паніки й метушні, відповідно до отриманих вказівок.

Пам’ятайте, за надзвичайних умов важлива кожна хвилина!

Повідомлення про небезпеку містить:

місце й час виникнення надзвичайної ситуації;
розміри та масштаби надзвичайної ситуації (загальнодержавні — 2 й більше області, регіональні — 2 й більше адміністративних районів або міст обласного значення, місцеві — у межах потенційно небезпечного об’єкта);
час початку та тривалість дії факторів ураження;
територія, що потрапляє в осередки або зони ураження;
порядок дій для населення;
іншу важливу інформацію.

Повідомлення передаються в разі виникнення (або загрози):

аварії на радіаційно небезпечному об’єкті;
аварії на хімічно небезпечному об’єкті;
землетрусів та цунамі;
повені або катастрофічного затоплення;
повітряної небезпеки;
хімічного зараження;
радіоактивного зараження.

Кожний громадянин має знати дії при сигналі «Увага всім!».

Розповідь учителя

Евакуація — організоване вивезення населення в безпечну заміську зону за умов неповного забезпечення захисними спорудами в містах, що мають об’єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час.

Кожному підприємству, навчальному закладу призначається район або місце розташування за межами зон можливих руйнувань.

Основна мета евакуації — забезпечення безпеки кожної людини.

Масштаби евакуації залежать від масштабів ураження чи потенційної загрози.

Розрізняють такі види евакуації:

1. Загальна евакуація — будівля або населений пункт звільняються повністю.

2. Часткова евакуація — звільняється частина приміщення, населеного пункту чи адміністративного району. При частковій евакуації необхідно обмежити господарсько-виробничу діяльність, що збільшує шанси на врятування. Часткова евакуація в будь-яку мить може перейти в загальну евакуацію.

3. Тимчасова евакуація — проводиться при порівняно невеликій, тимчасовій загрозі (підняття рівня води, хімічна аварія на окремо розташованому підприємстві тощо).

Негайна евакуація є терміновим заходом, якщо надзвичайна подія (пожежа, вибух, аварія тощо) уже виникла або може виникнути в обмежений проміжок часу. Кожний з названих видів евакуації під впливом обстановки, що змінюється, може перейти в негайну евакуацію.

Евакуації підлягає все населення району, якому загрожує небезпека.

Моделювання ситуації

Пісдя сигналу «Увага всім!» оголосили евакуацію через аварію на хімічному виробництві.

Завдання: складіть алгоритм дій.

Демонстрація схеми «Алгоритм дій в разі оголошення евакуації» на дошці або обговорення роздрукованої схеми (роздавальний матеріал до уроку).

4. Підручні засоби захисту

Розповідь учителя з елементами бесіди

До підручних засобів захисту шкіри належить побутовий та виробничий одяг і взуття.

Накидки й плащі з прогумованої тканини й синтетичних плівкових матеріалів захищають від потрапляння на шкіру радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.

Одяг з грубого сукна, брезенту, синтетичної тканини здатен не пропускати протягом певного часу краплиннорідкі отруйні речовини.

Для захисту шкіри можуть використовуватися спортивний одяг, куртки та комбінезони із синтетичної і прогумованої тканини, зимовий одяг з грубого сукна, драпу, парусинової тканини, ватні куртки й брюки. Після відповідної підготовки захист шкіри можуть забезпечити й інші види верхнього одягу.

Для захисту ніг можна використовувати гумове й шкіряне взуття, а також взуття з різних шкірозамінників побутового й промислового призначення. Гумові вироби не пропускають краплиннорідких отруйних речовин протягом 3-6 годин.

Руки найкраще захищати гумовими або шкіряними рукавичками. Також можна використовувати брезентові, вовняні, трикотажні та бавовняні рукавички для захисту шкіри рук від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.

Слід пам’ятати, що при захисті шкіри від радіоактивних, отруйних і бактеріальних речовин за допомогою наявних предметів одягу необхідно забезпечити максимальну герметизацію тіла від потрапляння зараженого повітря. Захисний одяг обов’язково треба використовувати разом із засобами індивідуального захисту органів дихання.

Звичайний побутовий одяг не створює повної герметичності. Місцями негерметичності зазвичай є: комір, нижній край куртки (піджака), штанів і місця з’єднання рукавів із рукавичками. Щоб забезпечити герметичність звичайного одягу, слід захистити шию, відкриті частини голови за допомогою шарфів, хусток та капюшона. Замість капюшона також можна застосовувати звичайні хустки, шматки тканини, шарфи, башлики тощо. Слід максимально заправити штани у взуття, рукави в рукавички, рубахи в штани.

Для захисту можна застосовувати саморобні накидки, панчохи й рукавички. Для їх виготовлення використовують щільні тканини, клейонку.

Підручні засоби захисту шкіри надягають безпосередньо перед загрозою ураження радіоактивними, отруйними речовинами або бактеріальними засобами.

Одяг слід застібнути на всі ґудзики, гачки або кнопки, комір підняти, поверх нього шию щільно обв’язати шарфом чи хусткою, рукава обв’язати навколо зап’ястків тасьмами, штани поверх чобіт знизу зав’язати тасьмою. Одяг підв’язати ременем.

Останнім надягають протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку, піднімають комір куртки (плаща, пальта) і шарфом зав’язують його, надягають головний убір, капюшон, рукавички.

При подоланні ділянок, заражених отруйними речовинами, поверх одягу доцільно надіти плащ або накидку з прогумованої або синтетичної тканини.

Вийшовши із зараженого району, потрібно швидко зняти одяг та сховати його в герметичний пакет, провести знезараження шкіри.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота «Виготовлення ватно-марлевої пов'язки»

Варіант № 1. Виготовлення ватно-марлевої пов’язки з вати та широкого бинта.

Хід роботи:

1. Відмірюємо 50-60 см бинта та 12-14 см вати. Вату викладаємо на початку бинта, розрівнюючи по всій ширині, і згортаємо в три оберти, отримуючи, таким чином, 4 шари бинта. Ми маємо отримати квадрат 14 на 14 см.

2. Відмірюємо ще 60 см бинта, розтинаємо його вздовж навпіл і скручуємо по довжині у дві «трубочки».

3. Протягуємо створені поворозки зверху й знизу основної частини пов’язки.

4. Прошиваємо по краях (як показано на малюнку).

Варіант № 2. Виготовлення ватно-марлевої пов’язки з вати та марлевого відрізу.

Хід роботи:

1. Беремо відріз марлі 90 * 60 см і відмірюємо 14-15 см вати.

2. Викладаємо вату в центрі відрізу і розрівнюємо так, щоб отримати квадрат 14 х 14 см.

3. Краї марлі загинаємо з обох боків і накладаємо на вату.

4. Кінці розрізаємо вздовж на глибину 30 см.

Пов’язка має закривати підборіддя, рот та ніс.

Пам’ятайте, марлева пов’язка ні в якому разі не має заважати вільно дихати!

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати доповіді про різноманітні види велосипедів: спортивний, гірський, міський, ВМХ, триколісний дитячий, веломобіль, велосипед для велоболу, лежачий велосипед тощо.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ