Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

УРОК № 29

Тема. Клас Двостулкові молюски. Лабораторна робота № 9 «Порівняння та визначення черепашок молюсків».

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю молюсків, провести лабораторну роботу з порівняння й визначення черепашок молюсків.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати двостулкових молюсків.

Базові поняття й терміни: молюски, двостулкові молюски.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний етап

Перевірка домашнього завдання

Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 9 «Порівняння та визначення черепашок молюсків». Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі у її виконанні, відповідає на питання школярів.

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації

У кальмарів і восьминогів немає черепашки. Чому ж їх зараховують до типу Молюски?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Клас Двостулкові молюски

Цей клас поєднує малорухливих морських і прісноводних молюсків, їхнє тіло укладене в черепашку, що складається із двох стулок, сполучених між собою на спинному боці за допомогою особливої зв’язки. Відкриваються стулки черепашки пасивно завдяки еластичності зв’язок, а закриваються за допомогою двох м’язів-замикачів, розташованих у поперек тіла молюска й прикріплених своїми кінцями до двох стулок черепашки. Скороченням м’язів стулки притягаються одна до одної.

Основна особливість двостулкових — відсутність головного відділу тіла, а отже, глотки з терткою. Тіло двобічносиметричне, сплюснуте з боків, складається з тулуба й ноги, що найчастіше має форму клина й при розкритих стулках раковини висувається між ними. У прикріплених молюсків (устриця) нога редукується.

Зябра, а також внутрішній бік мантії покриті війками, рух яких нагнітає струмінь води через ввідний (нижній) сифон у мантійну порожнину. Вода із суспензією водоростей, бактерій проціджується через зябра й через вивідний (верхній) сифон видаляється назовні. З поверхні зябер за допомогою спеціальних війок харчові часточки направляються в ротовий отвір. Таким чином, зябра у двостулкових молюсків є не тільки органом дихання, але й фільтруючим пристроєм для проціджування завислих у воді харчових часточок. Такий спосіб добування їжі є характерним для малорухливих організмів і називається фільтраційним.

Представник двостулкових молюсків — беззубка, живе в прісних водоймах зі слабкою течією. Має широку тонку раковину зі слаборозвиненим перламутровим шаром. Живиться мікроскопічними, завислими у воді рослинними й тваринними організмами, бактеріями.

Статеві органи беззубок розташовані у верхній частині ноги. Випущені самкою яйця потрапляють на її власні зябра, де вони запліднюються спермою самця, занесеною разом з водою в мантійну порожнину. Розвинені личинки виносяться у воду. За допомогою зубчиків на краях раковини вони прикріплюються до зябер або шкіри риб після того, як потраплять із організму самки молюска у воду. Якийсь час вони живляться за рахунок запалених тканин риби, підростають і, випавши з пухлини на дно водойми, продовжують рости й розвиватися. Вільні личинки в життєвому циклі малорухливих тварин забезпечують їхнє розселення.

2. Вивчення черепашок молюсків

З біологічної точки зору черепашка молюска є зовнішнім кістяком організму. Мало що в природі може зрівнятися з морськими черепашками за красою, вираженою в гармонії форми і колірної палітри, і різноманітності. Понад 100 тисяч біологічних видів молюсків і безмежна кількість форм становлять величезне поле діяльності і для вченого, і для аматора-колекціонера. Для позначення напрямку біології, що вивчає переважно раковини молюсків, використовується термін конхіологія.

Сьогодні конхіологія відома у Франції як «прекрасна наука», у Японії як «імператорська наука», а в усьому англомовному світі як «королева природознавства» (Quenn of the Nature Studies). Напевно, ці епітети виправдані — королі й імператори не могли встояти перед її чарами, філософи й натуралісти присвятили цій науці томи праць. Сучасні океанологи, біологи, медики намагаються проникнути у таємниці черепашок, а тисячі запеклих колекціонерів організовуються в клуби у всьому світі. Сьогодні в Європі й Америці, де існують сотні конхіологїчних клубів, колекціонування раковин є одним із найбільш популярних хобі, яке швидко розвивається.

Наукові колекції молюсків служать довідковим матеріалом для дослідника, і в цьому плані вони настільки ж необхідні, як книги в бібліотеці. Пізнавальну цінність колекції вже розуміли вчені античної стародавності. Найбільш ранні з відомих праць з дослідження раковин молюсків належать грецькому філософові й натуралістові Аристотелю, що написав великий трактат про молюсків у 336 р. до н. е. Він зібрав значну колекцію раковин і за допомогою своїх учнів проводив спостереження за ростом, розмноженням і рухом равликів, двостулкових і головоногих молюсків, вивчав їхню анатомію. Аристотель був також першим, хто виклав принципи екології молюсків, їхні взаємини із середовищем існування. Серед учнів Аристотеля був і Олександр Македонський, котрий виділяв значні суми грошей на його дослідження. До того ж, воїнам Олександра були дані «інструкції» з проведення спостережень за природними об’єктами, збору біологічних зразків і відправленню їх для Ліцею в Афіни.

Слід зазначити, що черепашки молюсків дуже різноманітні за розмірами і формою.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 122, 123, ознайомлюючись із зовнішньою й внутрішньою будовою двостулкових молюсків.

Потім вони читають текст на с. 122, 123 і відповідають на запитання1—3 на с. 124.

V. Самостійна робота учнів

Користуючись зошитом [2], або зошитом [3, вкладиш, с. 10], учні виконують лабораторну роботу № 9 «Порівняння та визначення черепашок молюсків».

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 124, при необхідності запцсують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові Знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 29, відповісти на запитання 4, 5 після параграфа на с. 124.

У зошиті [3, с. 42—43] виконати завдання.

Цей матеріал з subject.com.ua 

Розробки уроків