Середа, 15.05.2024, 17:20
УРОК № 30 Тема. Клас Головоногі молюски. Роль молюсків в екосистемах, їхнє значення для людини. Мета: розповісти про роль молюсків у природі й житті людини, ознайомити школярів із класом Головоногі молюски. Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати роль молюсків в екосистемах і їхнє значення для людини, а також показати різноманітність головоногих молюсків. Базові поняття й терміни: молюски, головоногі молюски, роль молюсків. Тип уроку: комбінований. Хід уроку: І. Організаційний етап: ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності Обговорення проблемної ситуації або питання Які молюски найрозумніші? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя з елементами бесіди 1. Клас ГОЛОВОНОГІ МОЛЮСКИ Цей клас включає хижаків, які активно пересуваються заднім кінцем уперед за реактивним принципом. Черепашка у головоногих молюсків сильно редукована і схована під шкірою на спинному боці тіла. Тіло двобічносиметричне, складається із двох відділів — голови й тулуба, а нога перетворилася у два органи — щупальця (руки в числі восьми, десяти або, рідко, більше) і лійку, що сполучає'мантійну порожнину із зовнішнім середовищем. На голові великі складно збудовані очі. Дихають за допомогою зябер (одна або дві пари, розташовані в мантійній порожнині). Центральна нервова система у вигляді складно влаштованого головного мозку, оточеного хрящовою черепноюкапсулою. Кровоносна система майже замкнута, є додаткові зяброві серця, що підсилюють кровообіг. Головоногі молюски роздільностатеві, розвиток у них прямий. Головоногі мають ряд унікальних особливостей: більшу активність, спосіб і швидкість руху, надзвичайно високо розвинену нервову систему, зачатки «інтелекту», набір засобів захисту й нападу. До головоногих молюсків належать: восьминоги, кальмари, каракатиці. 2. Роль молюсків в екосистемах Учитель вислуховує відповіді школярів і продовжує розповідь про роль молюсків у природних екосистемах і житті людини. Молюсками харчується багато риб, деякі з них навіть заслужили назву «молюскоїдів», наприклад каспійська вобла. Райони, де поряд з іншими донними безхребетними спостерігається масовий розвиток дрібних черепашок, служать місцями відгодівлі різних придонних промислових риб. Чималу роль двостулкові молюски відіграють у живленні камчатських крабів. У природних водоймах значною є роль двостулкових молюсків як біологічних фільтрів, що сприяють очищенню води. Вони є улюбленою їжею придонних риб. Черевоногі молюски проникнули в багато біотопів морів, океанів, прісних водойм і суші. В океанах практично немає біотопів, позбавлених черевоногих, їх можна зустріти від поверхні до максимальних глибин океану. У прибережних водах також усі біотопи населені черевоногими — рифи, кам’янисті, галькові й піщані пляжі, що заливаються припливами. У прісних водах майже немає обмежень для розселення черевоногих: вони зустрічаються навіть у водоймах, що надовго пересихають, ідучи глибоко в ґрунт на час сухого періоду. Повсюдно в наземних біотопах поширені легеневі черевоногі. Вони зустрічаються в лісовій і луговій підстилці, на стеблах трав, на стовбурах дерев, на валунах із лишайниками, серед кам’янистих розсипів, на поверхні скель. Черевоногі служать проміжними хазяїнами багатьох плоских паразитичних червів — трематодів. Як це не дивно, нерідко розвиток трематодів у внутрішніХіорганах черевоногих (печінці, м’язах ноги, статевій залозі) призводить до гігантизму останніх. При поселенні паразитів у порожнині тіла, крім інтенсифікації росту мантії й усіх процесів, пов’язаних з формуванням черепашки, спостерігається й кастрація молюска. Багато молюсків поїдається рибами, які не проти поласувати молюсками. Наземних черевоногих поїдають дрозди й деякі інші птахи, зі ссавців — їжаки й кроти, а також рептилії. Нерідко на черевоногих нападають хижі жуки. Порожні черепашки наземних молюсків мухи й оси використовують для відкладання яєць. Губки, моховинки, морські жолуді, гідроїдні поліпи й інші тварини часто використовують черепашки морських черевоногих як субстрат, на який осідають їхні личинки. 3. Роль молюсків у ЖИТТІ ЛЮДИНИ З найдавніших часів багато двостулкових молюсків використовувалися людиною в гастрономічних цілях. їхні черепашки постійно зустрічаються в «кухонних купах» доісторичних людей, що жили на берегах водоймищ. У розкопках стоянок палеолітичної людини в Криму знаходять безліч черепашок мідій, устриць, гребінців і інших черепашок, якими промишляють і в наш час. М’ясо цих тварин не тільки смачне й легко засвоюється, воно має високу калорійність і містить вітаміни А, В, С, Б, а також такі рідкісні у звичайній їжі людини мікроелементи, як йод, залізо, цинк, мідь. М’ясо й стулки черепашок використовують для виготовлення кормового борошна, що додається у їжу домашній птиці, й добрив. Зараз природні запаси найцінніших промислових молюсків у багатьох місцях виснажені або істотно підірвані, тому в багатьох країнах їх стали переселяти в нові райони, акліматизовувати, а також розводити штучно. Сьогодні значно більше половини двостулкових молюсків, що добуваються, отримують у результаті штучного розведення. Двостулкових молюсків добувають не тільки заради м’яса. їхні черепашки використовують як сировину для виробів з перламутру (беззубки, прісноводні й морські перлинниці), на них промишляють заради перлів. Серед двостулкових є чимало видів, що наносять шкоду господарській діяльності людини. Так, корабельний черв’як точить довгі ходи в дереві, через що виходять із ладу портові споруди, днища кораблів. Молюск дрейссена прикріплюється до різних гідротехнічних споруд (водозабірних труб, захисних ґрат), що утруднює прохід води й вимагає постійного чищення від обростань. Головоногих молюсків також здавна вживали в їжу. Зокрема Аристотель, Плутарх і Пліній повідомляють, що в Стародавній Греції й Стародавньому Римі по-мистецьки приготований восьминіг був звичайною їжею. Головоногих молюсків використовували також у медицині й парфумерії. З гарних черепашок наутилусів робили прикраси, із чорнильної рідини сепій виготовляли фарбу й чорнило. Дотепер у країнах Середземномор’я й Південно-Східної Азії головоногі молюски користуються великою популярністю. їх заготовлюють у мороженому, .свіжому, сушеному й консервованому вигляді. За основними показниками поживності — калорійністю й білковим складом — кальмари й інші головоногі перевершують інших вживаних у їжу молюсків і навіть деяких риб і лише незначно поступаються яловичому м’ясу й телятині. ІV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Робота з підручником Школярі працюють із малюнками на с. 125, 126, ознайомлюються із зовнішньою й внутрішньою будовою головоногих молюсків. Потім вони читають текст на с. 125—126 і відповідають на запитання 1-З на с. 127. Робота із зошитом Виконати завдання в зошиті [3, с. 42—43]. V. Самостійна робота учнів Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 127, при необхідності записують висновки в зошит. Потім вони виконують завдання рубрики «Готуємося до тематичного оцінювання». У зошиті [3, с. 44—45] учні виконують завдання. VI. Підсумки уроку Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку. VII. Домашнє завдання У підручнику [1] прочитати § 30, відповісти на запитання 4—6 після параграфа на с. 127, ознайомитися з рубрикою «Україна. Охорона природи» на с. 128, прочитати висновки на с. 130. Користуючись зошито [2], підготуватися до лабораторної роботи № 10 «Зовнішня й внутрішня будова ланцетника». У зошиті [3, с. 42—43] виконати завдання. Цей матеріал з subject.com.ua
|
Меню сайтуПошук |