Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Урок 36. Квітка

Тема. Квітка.

Мета уроку: - розвити поняття про квітку як орган статевого розмноження; поновити й поглибити знання учнів про будову й різноманітність квіток, розкрити біологічне значення головних частин квітки: маточки і тичинок - ознайомити з різними типами квіток, їхніми особливостями будови й особливостями розміщення на рослинах;

- на підставі встановлення схожості в будові квіток формувати в учнів науковий світогляд щодо спорідненості всіх квіткових рослин, розуміння значущості квітки в житті рослин як органа розмноження, який забезпечує існування рослин на Землі;

- продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, натуральними об'єктами, гербарним матеріалом, виконувати лабораторне дослідження, малюнки біологічних об'єктів, робити відповідні висновки, користуватися додатковими джерелами знань; виховувати естетичне сприйняття природи, необхідність шанувати й берегти її красу.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.

Тип уроку: комбінований урок.

Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, фіксовані квітки вишні, яблуні, сливи, шипшини, гербарні зразки квітучих рослин, постійні препарати зрізів квіток, препарувальний набір, лупа, мікроскоп, моделі квіток, таблиці «Будова квітки», «Різноманітність квіток», транспарант «Будова квітки», фотографії, листівки, картини, електронні зображення різних квітів, яскравих пейзажів з квітучими квітами.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

А. Робота з термінами й поняттями: розмноження, статеве розмноження, нестатеве розмноження, статеві клітини, яйцеклітина, спермії, зигота, запліднення, спора, вегетативне розмноження, живці, щеплення, прищепа, підщепа.

Б. Бесіда за запитаннями:

1. Скільки особин бере участь у розмноженні?

2. Нащадки схожі на батьківські організми чи ні?

3. Яким організмам притаманне нестатеве розмноження?

4. Назвіть способи вегетативного розмноження рослин.

5. Які способи вегетативного розмноження людина використовує в рослинництві?

6. Яке біологічне значення розмноження?

В. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Які бувають видозміни пагона?

2. Наведіть приклади надземних і підземних видозмін пагона.

3. Яке значення видозмін пагона в житті рослин і людини?

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Серед розмаїття рослин найбільш примітні квіткові рослини, ті, що хоч раз у житті утворюють квіти. Хіба можна байдуже проходити повз яскраве квітуче диво? Чому диво? Тому що рослини вміють те, чого ніхто на Землі не вміє - квітнути: з ґрунту чорного кольору виростають то червоні, то блакитні, то рожеві, то сині, то сліпучо-білі, а то й темно-бордові й навіть золотаві квіти. Квітки - дійсно дивовижне створіння природи. Вони приваблюють і захоплюють, нас своєю красою, формою, ароматом. Вони такі різні: великі й дрібні, яскраві й ледве помітні, поодинокі й зібрані в групи. Що таке квітка? Тільки окраса Землі? Не може такого бути. Вона має надзвичайно велике значення у житті рослини. Дізнаймося всі її таємниці.

Завдання уроку.

1. Визначити, що таке квітка як орган рослини.

2. Вивчити будову квітки.

3. Визначити, які частини квітки є головними.

4. Ознайомитися з різними типами квіток.

Постановка пізнавальної задачі: різноманітність будови кореня, стебла, листків визначається умовами росту рослин з вологою повітря і ґрунту, освітленістю. Якими чинниками визначається будова квітки? Які частини квітки є головними і чому?

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Квітка - генеративний орган рослини, актуалізація знань учнів про загальні особливості статевого розмноження, роль квітки як органа статевого розмноження; різноманітність квіток бесіда, робота з мал. 138 (с. 128), демонстрація натуральних об'єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних зображень рослин з різноманітними квітками та мальовничими пейзажами, доповіді учнів, вірші, легенди про квіти.

2. Характеристика квітки як вкороченого видозміненого пагона з обмеженим ростом; будова квітки: оцвітина, її складові, функції, головні частини квітки: маточка та тичинки, їх будова, формування понять «маточка», «зав'язь», «насінні зачатки», «зародковий мішок», «приймочка», «стовпчик», «тичинкова нитка», «стінка плода», «пиляк», особливості їх будови й роль у статевому розмноженні квіткових рослин.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 139 (с. 125) І 140 (с. 126), демонстрація квітучих кімнатних рослин, моделей квіток, транспаранта, таблиць, електронних зображень будови квітки.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова квітки».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних досліджень.

II. Виконання учнями лабораторного дослідження.

Ш. Підбиття підсумків виконаного дослідження, обговорення варіантів висновків з використанням запитань:

1. З яких частин складається квітка?

2. Які особливості будови маточки?

3. Яку будову має маточка?

4. З яких частин складається тичинка?

5. Яку будову має пиляк?

6. Яке значення квітки як генеративного органа рослини?

3. Класифікація квіток за типами: двостатеві, тичинкові (чоловічі), маточкові (жіночі), нестатеві квітки, приклади рослин з різними типами квіток; класифікація рослин за особливостями розташування одностатевих квіток: однодомні дводомні рослини - розповідь, робота з мал. 142 (с. 128), демонстрація гербарних зразків, моделей квіток, картин, листівок, таблиць, колекцій електронних зображень рослин з різними типами квіток та однодомних і дводомних рослин, складання схем (на розсуд учителя).

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

Бесіда за запитаннями:

1. Що таке квітка?

2. Яку будову має квітка?

3. Що таке оцвітина?

4. Які функції вона виконує?

5. Які частини квітки є головними? Чому?

6. Яку будову мають маточка й тичинка?

7. Які типи квіток вам відомі? Наведіть приклади.

8. На які групи поділяють рослини за розміщенням на них одностатевих квіток?

9. Пригадайте, що таке пагін. (Повторення матеріалу § 29.)

10. Які видозміни пагона ви знаєте? Наведіть приклади.

11. Які функції вони виконують?

12. Доведіть, що квітка є видозміненим пагоном.

13. Якої шкоди природі завдає масовий збір квітучих дикорослих рослин?

V. Узагальнення і систематизація знань.

А. Обговорення розв'язку пізнавальної задачі за запитаннями:

1. Якими чинниками визначається будова квітки?

2. Які частини квітки є головними? Поясніть чому.

Б. Складання сенкану на тему «Квітка», наприклад:

Квітка

духмяна, яскрава.

Росте, пахне, радує,

забезпечує статеве розмноження.

Краса!

В. Порівняння відповідей учнів про особливості будови квітки з узагальненням теми за завданням: прочитайте рубрику «Узагальнимо знання» і скажіть, чи відповідають отримані на уроці знання про будову квітки її положенням.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 33, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с. 128, повторити текст § 28, 29.

Примітка: закласти досліди з пророщування насіння квасолі, пшениці, інших рослий для демонстрації до теми «ІІроростання насіння», та дослідів для дослідницького практикуму (§ 37, с. 139).

Цей матеріал з gdz-masters.org 

Уроки біології 6 клас