Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Урок 39. Запліднення у квіткових рослин

Тема. Запліднення у квіткових рослин.

Мета уроку: - продовжити формування в учнів знань про квітку як орган розмноження, ознайомити з процесом запліднення квіткових рослин, розкрити його біологічне значення, підвести учнів до висновку, що запліднення - обов'язкова умова утворення насіння і плодів; ознайомити з особливостями будови насінини;

- формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, показуючи взаємозв'язок і взаємозалежність особливостей будови квітки і процесів запилення, запліднення та утворення насіння, можливості пізнання цих процесів людиною і значення їх для існування рослин;

- продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, схемами, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між будовою квітки й процесами запилення та запліднення;

- виховувати почуття гордості й повагу до людей науки

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивні, репродуктивний.

Тип уроку: комбінований урок.

Наочність та обладнання: кімнатні рослини, квітки яких мають великі маточки (примула, амариліс), гербарні зразки рослин, на яких є квітки  плоди (дика редька, грицики, суріпка звичайна), колекції насіння різних рослин, набубнявіле насіння квасолі, гороху, пшениці, таблиці «Запилення рослин», «Запліднення рослин», «Будова насіння», «Будова квітки», моделі квіток, колекції комп'ютерних зображень процесу запліднення квіткових рослин і будова насінини, листівки, картини із зображенням квітів; портрет С.Г. Навашина обладнання для проведення лабораторного дослідження.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знані, і чуттєвого досвіду учнів.

A. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке запилення?

2. Які типи запилення ви знаєте?

3. Чи можна за зовнішнім виглядом квітки визначити тип її запилення?

4. Які пристосування до запилення мають квітки:

а) вітрозапильних рослин? Наведіть приклади;

б) комахозапильних рослин? Наведіть приклади.

5. Що таке штучне запилення?

6. З якою метою його застосовують?

Б. Перевірка практичних умінь визначення типів і способів запилення квіток за гербарними зразками, листівками, картинами, таблицями.

B. Виконання учнями роботи (усно або письмово) за завданням: Із запропонованого переліку ознак пристосування квіток до різних способів запилення випишіть окремо цифри ознак вітрозапильних і комахозапильних рослин (якщо письмово, то: І варіант - виписати цифри ознак вітрозапильних рослин, а II варіант - комахозапильних):

1) квітки дрібні, непоказні;

2) пилкові зерна з різноманітними виростами;

3) квітки не мають запаху;

4) квітнуть напровесні переважно до появи листків;

5) квітки мають яскраву оцвітину;

6) квітки завжди зібрані в суцвіття;

7) пилок квіток сухий, дрібний, легкий;

8) квітки великі, з ароматом;

9) квітки не мають яскраво забарвленої оцвітини;

10) пилкові зерна великі і клейкі;

11) квітки утворюють багато пилку;

12) квітки дрібні, яскраві, зібрані в суцвіття.

Г. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Що таке розмноження?

2. Назвіть способи розмноження організмів.

3. Як відбувається нестатеве розмноження?

4. Як відбувається статеве розмноження?

5. Як називають чоловічі, жіночі статеві клітини?

6. Де вони формуються?

7. Які рухи рослин ви знаєте?

8. Які причини викликають рухи рослин?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Усе в природі народжується в таємниці, незримо. Розвиваються бруньки, перетворюються на пагони із зеленим соковитим листям. Бубнявіють і розквітають квітки, вражаючи нас красою своїх пелюсток, ароматом, яскравою жовтизною тичинок. Чатують над ними від зорі до зорі джмелі та бджоли, виконуючи свою таємничу роботу. Потім квітка в'яне, втрачає свою красу, але не вмирає - здійснюється ще одна таємниця природи: квітка перетворюється на плід, що несе нове життя - насіння. Як відбувається ця велика таємниця? Давайте заглянемо до лабораторії природи й розгадаємо цю таємницю.

Завдання уроку.

1. З'ясувати, у яких частинах квітки формуються статеві клітини.

2. Визначити особливості процесу запліднення у квіткових рослин і його значення.

3. Ознайомитися з будовою насінини.

4. З'ясувати значення насінини в житті рослин.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Взаємозв'язок будови квітки - генеративного органа рослини - з процесами запилення і запліднення, значення маточки й тичинок у цих процесах; статеві клітини, місце їх формування і роль у заплідненні - бесіда з елементами розповіді, демонстрація кімнатних рослин, моделей квіток, таблиць, картин. Постановка проблеми: що відбувається у квітці після запилення?

2. Послідовність процесів запліднення квітки: з моменту потрапляння пилку на приймочку маточки до процесу подвійного запліднення, формування поняття «подвійне запліднення». Історія його відкриття, біологічне значення подвійного запліднення - розповідь, робота з мал. 151 (с. 135), демонстрація таблиць, складання схеми «Подвійне запліднення квіткових рослин», портрет С.Г. Навашина.

яйцеклітина + спермій → зигота → зародок

центральна клітина + спермій → ендосперм із запасом поживних речовин

3. Особливості будови насінини й зародка, формування поняття «сім'ядоля», кількість їх у різних рослин; значення ендосперму для розвитку зародка й проростання насінини; будова насінини: зародкові стебло, сім'ядолі, корінець; роль насінної шкірки.

A. Розповідь, робота з мал. 152 (с. 135), демонстрація набубнявілого насіння, колекції насіння різних рослин, таблиць, картин.

B. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова насінини».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.

II. Виконання учнями лабораторного дослідження.

III. Підбиття підсумків роботи, формулювання варіантів висновків роботи на основі проведеного дослідження. Висновок з поставленої проблеми (формулювання висновку разом з учнями). У квітці після запилення відбувається: проростання пилкового зерна, утворення пилкової трубки, яка несе два спермія; подвійне запліднення: злиття одного спермія з яйцеклітиною та утворення зиготи, з якої розвивається зародок; злиття другого спермія з центральною клітиною та утворення зародкової тканини - ендосперму із запасом поживних речовин; після запліднення з насінних зачатків формується насінина, яка містить зародок і запас поживних речовин, а із стінок маточки - плід.

4. Значення насінини в житті рослини, її адаптації до переживання несприятливих умов.

А. Розповідь з елементами бесіди, демонстрація колекції насіння різних рослин, таблиць, картин.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте га с 136 текст «Яке значення насінини в житті рослин» і дайте відповіді на запитання:

1. У яких місцях нашої планети можна зустріти квіткові рослини?

2. Що дає їм змогу широко розселятися по планеті та виживати в несприятливих умовах?

3. Що відбувається з насіниною, коли настають сприятливі умови?

4. За рахунок чого відбувається розвиток насінини у сприятливих умовах?

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

Бесіда за запитаннями:

1. Що відбувається з квіткою після запилення?

2. Як відбувається запліднення у квіткових рослин?

3. Чому його називають подвійним?

4. Хто відкрив цей процес?

5. Із чого утворюється насінина?

6. Що таке ендосперм і сім'ядолі, яке їх значення?

7. Яке значення мають процеси запилення і запліднення в житті квіткових рослин?

8. Як пов'язані між собою ці процеси?

V. Узагальнення і систематизація знань.

А. Обговорення питань:

1. Яке біологічне значення подвійного запліднення квіткових рослин?

2. Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші на Землі?

3. Якими транспортними шляхами поживні речовини, необхідні для формування статевих клітин і зародкового мішка, а потім - насінини й плода, потрапляють до квітки?

Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запліднення квіткових рослий.

А. Вростання пилкової трубки в зародковий мішок

Б. Утворення зиготи та ендосперму із запасом поживних речовин

В. Потрапляння пилкових зерен на приймочку маточки

Г. Злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиною

Д. Утворення пилкової трубки

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 36, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 136, 137, повторити § 33.

Цей матеріал з gdz-masters.org 

Уроки біології 6 клас