Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Урок 47. Плауни, хвощі, папороті

Тема. Плауни, хвощі, папороті.

Мета уроку: - продовжити вивчення вищих рослин, ознайомити з особливостями будови й біології представників плаунів, хвощів і папоротей, відмітити ознаки вищої організації їх у порівнянні з мохами, визначити їхню роль у природі й житті людини;

- на прикладі поступового ускладнення в будові плаунів, хвощів і папоротей формувати науковий світогляд і переконання учнів у необхідності знань про них для розуміння розвитку рослинного світу, знань про їх біологію для охорони і практичного використання.

- продовжити формувати уміння і навички роботи з підручником заповнювати таблиці виконувати лабораторне дослідження, працювати з натуральними об'єктами, мікроскопом, лабораторним обладнанням, узагальнювати, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, розуміння необхідності бережливого ставлення до нього.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, пошуковий.

Тип уроку: урок формування нових знань.

Наочність та обладнання: натуральні гербарні зразки плаунів, хвощів, папоротей, нестатевого покоління щитника чоловічого, відбитки відмерлих папоротей, картини, таблиці «Хвощі і плауни», «Мохи», «Папороть - щитник чоловічий», картини альбому «Царство Рослини», фотографії, листівки, комп'ютерні зображення, діафільм «Папоротеподібні», колекції «Кам'яне вугілля і продукти його переробки, мікроскопи, мікропрепарат спорангіїв, препарувальні голки, пінцети, лупи.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Серед вищих рослин, що розмножуються спорами, є особливі групи, вивчення яких важливе для розуміння історичного розвитку рослинного світу на нашій планеті. Це дуже своєрідні й цікаві рослини. Колись, у далеку давнину, вони панували на Землі, тягнулися вгору стовбури-велетні, старіючи, падали у водойми, біля яких зростали. Наступні покоління цих велетнів очікувала така сама доля, і не знали вони, яку службу служать людині їхні рештки, утворюючи дуже цінну корисну копалину. Ці рослини ростуть і в наш час, але про своє велетенське минуле вони можуть тільки згадувати, бо в наш час і в наших краях мають вигляд скромних зелених трав'янистих рослин. Хто вони такі? Чому втратили свої велетенські розміри й перетворилися на трави? Цікаво? Про деяких представників таких рослин навіть складали легенди. Мабуть, і ви чули старовинну легенду про дивну лісову рослину, яка цвіте тільки раз у своєму житті в глуху темну ніч. І тому із сміливців, хто не злякається темряви й темних сил і знайде квітку цієї рослини, за сміливість і терпіння квітка принесе багатство й силу. Ви вже здогадалися, про яку рослину йдеться? Легенда стверджує, що була у народі сміливці, які вирушали на пошуки таємничої квітки. Чи могли вони її знайти? Чому? Що то за цікаві рослини плауни, хвощі й папороті?

Завдання уроку.

1. Вивчити будову вегетативних і репродуктивних органів і плаунів, хвощів і папоротей.

2. Визначити особливості процесів розмноження плаунів, хвощів і папоротей.

3. З'ясувати їх роль у природі та житті людини.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Особливості будови давніх і сучасних плаунів, їх біологія, розмноження, розвиток, особливості будови та розвитку заростка плаунів, умови запліднення, чергування поколінь статевого й нестатевого, значення плаунів у природі й житті людини розповідь з елементами бесіди, робота з малі 171 і (с. 150) і 172 (с. 160), демонстрація натуральних об'єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, комп'ютерних зображень різних видів плаунів, доповіді учнів, заповнення таблиці послідовно під час вивчення матеріалу про плауни, хвощі та папороті.

2. Особливості будови надземних і підземних органів хвоща польового, утворення двох видів надземних пагонів - весняного із спороносними колосками і літнього - фотосинтезуючого, розмноження хвоща, утворення спор, розвиток заростків, запліднення, утворення зиготи та особин нестатевого покоління - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 173 (с. 160), демонстрація натуральних об'єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп'ютерних зображень хвощів, доповіді й міні-презентацій учнів, заповнення учнями таблиці під час вчення матеріалу.

3. Особливості будови статевого и нестатевого покоління папоротників на прикладі щитника чоловічого, розмноження папороті: формування й дозрівання спор, розвиток заростка з репродуктивними органами, умови, необхідні для запліднення.

A. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 176 (с. 162), доповіді й міні-презентації учнів, демонстрація натуральних об'єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп'ютерних зображень папоротей різних нидів, діафільму, колекції кам'яного вугілля, заповнення таблиці.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова папоротей».

I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.

II. Виконання учнями дослідження.

III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на основі проведеного дослідження з використанням узагальнюючих запитань:

1. Які вегетативні органи має папороть щитник чоловічий?

2. Яку будову має кореневище і листки папороті?

3. Які утвори розташовані з нижнього боку листкових пластинок?

4. Що міститься в цих утворах?

5. До якого покоління належить спороносна особина щитника чоловічого?

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

Бесіда за запитаннями:

1. Чому плауни, хвощі та папороті відносять до вищих рослин?

2. Які покоління характерні для представників цих груп?

3. Яку будову має нестатеве покоління плаунів. хвощів, папоротей?

4. Чим представлено статеве покоління представників цих груп?

5. Які умови потрібні для забезпечення запліднення вищих рослин, що розмножуються спорами?

6. Яке покоління переважає у життєвому циклі цих рослин?

7. Порівняйте особливості будови водоростей і вищих рослин. Чим вони відрізняються?

8. Яку роль у формуванні корисних копалин відіграли вимерлі плауни, хвощі й папороті?

IV. Узагальнення і систематизація знань.

A. Виконання в групах завдання за текстом підручника (с. 164).

Б. Розв'язання біологічної задачі.

Перші спорові рослини, як вважають учені, з'явилися близько 430 млн років тому. Це були численні види плаунів, хвощів, папоротей. Більшість з них вимерло ще 250 мли років до н. є. Вижили три роди плаунів, один рід хвощів, а папоротеподібні представлені 300 родами. Як можна пояснити таку відмінність чисельності трьох відділів вищих спорових? У чому проявляється найбільш досконала пристосованість до життя на суші в папоротей порівняно з плаунами й хвощами?

B. Перевірка сенканів на тему «Мохи».

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки с 43, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 163, 164, підготувати повідомлення про голонасінні рослини (за порадою вчителя), повторити § 37, скласти сенкани на теми: «Плауни», «Хвощі». «Папороті».

Цей матеріал з gdz-masters.org 

Уроки біології 6 клас