Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Урок 48. Голонасінні

Тема. Голонасінні.

Мета уроку: - продовжити формування знання про будову й життєдіяльність насінних рослин, ознайомити учнів з поширенням, середовищем життя, будовою вегетативних органів і біологією представників голонасінних як групи рослин, що мають складнішу будову порівняно з вищими рослинами, що розмножуються спорами, виявити значення голонасінних у природі та житті людини,

- показуючи ускладнення організації голонасінних порівняно з вищими рослинами, які розмножуються спорами, формувати науковий світогляд учнів і переконання у необхідності знань про них для розуміння розвитку рослинного світу на нашій планеті, для гармонійного існування людини й природи та бережливого й раціонального використання голонасінних у господарстві.

- продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, проводити лабораторні дослідження, працювати з натуральними об'єктами, мікроскопом, лабораторним обладнанням, робити відповідні висновки, виховувати дбайливе ставлення до рослин, бережливе та економне - до паперу, зошитів, підручників.

- продовжити виховання естетичного сприйняття природи, прагнення берегти й охороняти її.

Метода та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, пошуковий.

Тип уроку: комбінований урок.

Наочність та обладнання: живі пагони сосни, ялини, гербарні зразки представників відділу Голонасінні, колекції шишок, лупа, і мікроскоп, препарувальний набір, картини з альбому (царство «Рослин», таблиці «Сосна звичайна», листівки, картини хвойних рослин, репродукції картин І. Шишкіна або інших художників, комп'ютерні зображення рослинних угруповань, парків, скверів з хвойними рослинами, діафільм «Живуть такі рослини» (Голонасінні), комп'ютер, мультимедійний проектор.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знані і чуттєвого досвіду учнів.

А. Робота з твердженнями «згодом не згоден» за завданням: послухайте уважно твердження і визначте, з яким ви згодні, а з яким - ні. Поясніть, чому не згодні.

1. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, - мешканці суші.

2. Спори в них утворюються у спорангіях.

3. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, мають корінь, стебло й листки.

4. Розмножуються вони статевим і нестатевим способами.

5. Їхні статеві клітини - це спермії та яйцеклітини

6. Спори плаунів, хвощів і папоротей слугують тільки для розмноження.

7. Запліднення у плаунів і хвощів відбувається за участі води, а в папоротей за участі вітру.

8. Заросток - це особина нестатевого покоління.

9. Кореневище папороті закріплюється в ґрунті за допомогою ризоїдів.

10. Хвощ польовий утворює два види пагонів: весняні й літні.

11. На верхівках літніх пагонів хвощів утворюються спороносні колоски.

12. У хвощів статеві клітини утворюються на різких заростках.

13. У папоротей із зиготи розвивається нестатеве покоління.

14. Папороті мають справжні корені.

Б. Розв'язання біологічних задач.

1. На кореневищах хвоща польового утворюються маленькі бульбочки. Що в них накопичується? Який пагін накопичує ці речовини: весняний чи літній? Завдяки якому процесу? Який пагін і для чого його використовує?

2. Рослини пристосувалися до життя в певних кліматичних умовах і на певних ґрунтах. Деякі рослини навіть можуть підказати людині, на яких ґрунтах вони ростуть. Як ви вважаєте, про що свідчить присутність хвоща польового на луках?

3. Статеве покоління хвощів, як і плавунів та папоротей, представлене заростком. Що спільного й відмінного у заростків хвоща і папороті, плауна і хвоща?

4. У минулі століття деякі види хвощів, наприклад хвощ зимуючий, використовували замість наждачного паперу - для полірування меблів і чищення металевого посуду. Які особливості будови хвоща дозволили застосовувати його із цією мстою?

В. Перевірка сенканів.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми продовжуємо ознайомлення з представниками рослинного світу. Робимо крок за кроком і немов піднімаємося невидимими східцями. Від перших представників рослин - водоростей ми крокували спочатку з водного середовища на суходіл і ознайомилися з першими наземними рослинами мохами, наступна сходинка вищі рослини, що розмножуються спорами, які відрізняються складнішою будовою порівняно з водоростями й мохами і добре пристосувалися до життя на суходолі. Сьогодні ми піднімемося ще на одну сходинку вище і почнемо ознайомлення з насінними рослинами. Почнемо це ознайомлення з добре відомими нам рослинами соснами, ялинами, модринами й іншими надзвичайно красивими й корисними рослинами. Деякі з них схожі на пальми чи папороті, інші - на «живі копалини», що збереглися на Землі з глибокої давнини, треті, здавалося б, ніякого стосунку не мають до голонасінних, такі вони незвичайні за своїм зовнішнім виглядом, четверті - добре знайомі нам з дитинства. Що це за рослини? Чим вони цікаві? Яке їх значення в природі й житті людини?

Завдання уроку.

1. Ознайомитися із загальною характеристикою голонасінних рослин.

2. Визначити особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних рослин.

3. Встановити особливості розмноження хвойних рослин.

4. З'ясувати значення хвойних у природі та житті людини.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика голонасінних рослин, особливості будови відсутність стінки плода, розташування насінин - лежать відкрито на лусках, значення насінини - актуалізація знань учнів про будову і значення насінини квіткових рослин; особливості насінини голонасінних і покритонасінних рослин; що дають їм змогу зростати в посушливих місцях; розповсюдження голонасінних на Землі, життєві форми голонасінних - розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, демонстрація натуральних об'єктів, гербарних зразків, картин, листівок, таблиць, комп'ютерних зображень представників відділу, репродукції картин природних угруповань голонасінних, парків, скверів.

2. Особливості будови вегетативних органів голонасінних: кореня, кори, деревини - наявність смоляних ходів, живиці, її значення, здатність кореневої системи голонасінних вступати у взаємовигідне співжиття з грибами - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 178 (с. 164), демонстрація натуральних об'єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп'ютерних колекцій зображень голонасінних і хвойних рослин.

3. Особливості розмноження хвойних рослин на прикладі сосни звичайної, будова шишок, їх походження, особливості будови чоловічих і жіночих шишок, пилкових зерен, пристосування пилкових зерен до розповсюдження; характеристика процесу запилення, утворення пилкової трубки, запліднення, утворення зиготи й формування зародка насінини, його склад, наявність сім'ядолей та ендосперму, строки дозрівання насіння.

A. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 179 (с. 165), демонстрація натуральних об'єктів, гербарних зразків хвойних рослин, їх шишок, картин, таблиць, фрагментів діафільму, комп'ютерних зображень хвойних рослин з вегетативними органами и шишками.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова голонасінних».

I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з препарувальним набором.

II. Виконання учнями лабораторного дослідження.

III. Підбиття підсумків роботи, обговорення з учнями варіантів висновків з використанням узагальнюючих запитань:

1. Які пагони розрізняють на багаторічній гілці сосни?

2, Що на них розташовано?

3. Чим відрізняється розміщення і будова хвоїнок сосни та ялини?

4. Чим різняться чоловічі й жіночі шишки сосни?

5. Чим відрізняються шишки сосни та ялини?

6. Яку будову мають хвоїнки?

7. Який вигляд має насінина сосни?

8. Які особливості будови насінини дають їй змогу поширюватися на великі відстані?

9. У чому проявляється ускладнення будови голонасінних порівняно з мохами, плаунами та папоротями?

4. Значення голонасінних у природі й житті людини, охорона голонасінних - розповідь, бесіда, демонстрація гербарних зразків, картин, таблиць, репродукцій картин, комп'ютерних зображень голонасінних рослин, фрагментів діафільму, повідомлення і міні-презентації учнів.

А. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 167 підручника текст «Яке значення голонасінних у природі та житті людини?» і дайте відповіді на запитання:

1. Яке значення мають голонасінні в практичній діяльності людини?

2. Що отримують з деревини хвойних?

3. Як використовують хвою і живицю голонасінних?

4. Чому саме у хвойних лісах розташовують санаторії і лікарні для людей із захворюванням легенів?

5. Яке естетичне значення хвойних?

6. Чому треба турбуватися про охорону голонасінних та дбайливо ставитися до паперу, зошитів і підручників?

Б. Самостійна робота за завданням: прочитайте текст підручника на с. 167, з'ясуйте значення голонасінних у природі та житті людини, дані запишіть у таблицю «Значення голонасінних у природі та житті людини».

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть представників голонасінних рослин.

2. Які особливості будови вегетативних органів мають голонасінні рослини порівняно із споровими?

3. Як голонасінні розмножуються?

4. Чим різняться чоловічі й жіночі шишки сосни?

5. Які особливості процесів запилення і запліднення у хвойних рослин?

6. Яку будову має насінина хвойних рослин?

7. Які вона має пристосування до розповсюдження?

V. Узагальнення і систематизація знань.

Обговорення питань:

1. У чому полягають переваги голонасінних рослин над вищими рослинами, що розмножуються спорами?

2. Які особливості будови вегетативних і репродуктивних органів сосни як представника голонасінних рослин дають їй змогу виживати в суворих умовах, там, де інші деревні рослини рости не можуть?

3. Голонасінні мають велике значення для підтримання газового складу повітря, крім того, їхня деревина є цінною сировиною для багатьох галузей промисловості, у тому числі й для виготовлення паперу. Яку роль у збереженні цих рослин можуть відіграти школярі, які користуються паперовими виробами: підручниками, зошитами, альбомами, блокнотами тощо?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 44, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с 167, відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», повторити § 33, підготувати повідомлення про значення покритонасінних рослин, скласти сенкани на теми: «Сосна», «Ялина».

Цей матеріал з gdz-masters.org 

Уроки біології 6 клас