Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Урок 49. Покритонасінні, або квіткові. Практична робота 3

Тема. Покритонасінні, або квіткові. Практична робота 3.

Мета уроку: - визначити й узагальнити знання учнів про основні особливості будови, біології і розповсюдження покритонасінних рослин як найбільш високоорганізованої і панівної групи рослин на Землі; на основі визначення та узагальнення знань про будову, біологію та ускладнення організації покритонасінних рослин порівняти з мохами, плаунами, папоротями та з голонасінними рослинами;

- на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів і розуміння процесу поступового розвитку рослин на Землі від простих форм до високоорганізованих і високоадаптованих до життя на суші; значення цих знань для вивчення біології рослин, їх практичного використання, збереження та охорони;

- продовжити формування умінь і навичок учнів працювати з натуральними об'єктами, виконувати практичну роботу, порівнювати, встановлювати риси подібності й відмінності між групами рослин, робити відповідні висновки, пояснювати більш високу організацію покритонасінних;

- виховувати розуміння значущості рослин, прагнення охороняти й берегти їх та естетичне сприйняття природи.

Методи та методичні прийоми: Інформаційно-рецептивний, репродуктивний, практичний.

Тип уроку: комбінований урок.

Наочність та обладнання: живі, фіксовані або гербарні зразки різних видів мохів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин, квітучі кімнатні рослини, моделі квіток, муляжі плодів, таблиці «Будова квіткової рослини», «Мохи», «Папороть щитник чоловічий», «Сосна звичайна», картини, таблиці, комп'ютерні зображення покритонасінних представників одно - і дводольних рослин, діафільм «Різноманітність квіткових рослин і місць їхнього зростання», комп'ютер, мультимедійний проектор.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

А. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть представників голонасінних.

2. Де вони зростають?

З. Охарактеризуйте будову вегетативних органів сосни за планом:

а) коренева система;

б) стовбур;

в) листки.

4. Яку будову мають чоловічі й жіночі шишки сосни?

5. На яких пагонах вони розташовані?

6. Які особливості запилення у сосни?

7. Як відбувається запліднення у сосни?

8. Який термін розвитку насінини сосни?

9. Яку будову має насінина сосни? Із чого вона складається?

10. Як сосна розповсюджує своє насіння?

11. Яке значення мають голонасінні у природі й житті людини?

12. Порівняйте особливості будови і процесів життєдіяльності голонасінних рослин і папоротей.

13. Які переваги мають голонасінні над папоротями?

Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запилення і запліднення сосни.

А злиття спермія з яйцеклітиною

Б потрапляння пилкового зерна на луски жіночої шишки

В дозрівання насінини

Г розсування лусок жіночих шишок

Д формування зародка із зиготи

Е проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубки

Ж утворення зиготи

В. Розв'язання біологічних задач.

1. Голонасінні рослини, на відміну від мохів і папоротей, серед яких трапляються і водні мешканні, вважають рослинами суходолу. Які особливості їхньої будови і життєдіяльності підтверджують цю думку?

2. Голонасінні в Україні представлені переважно вічнозеленими рослинами, за винятком модрини, яка восени, як і всі наші листопадні рослини, скидає свої голки. Корені вічнозелених голонасінних рослин, як і будь-яких інших, не можуть поглинати взимку холодку воду із замерзлого ґрунту. Як голонасінні переживають зимову «засуху»

Г. Перевірка сенканів.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми вже переконалися, наскільки різноманітний світ рослин. Це і різні водорості, життя яких тісно пов'язане з водою. Вони пристосувалися до життя як біля берега, так і в товщі води, на великих глибинах, куди майже не проникає сонячне світло. Це і непримітні мохи, які м'якою ковдрою вкривають землю або поверхню боліт. Це і яскраво-зелені, трав'янисті нащадки колись велетенських плаунів, хвощів і папоротей, і більш нам відомі голонасінні красені ялини, сосни, модрини... Але не вони в наш час є володарями «царства» рослин. Панівною групою на нашій планеті стали інші рослини. Які? На це питання ми зможемо відповісти, коли ознайомимося ще з одним відділом рослин. Здогадалися яким?

Завдання уроку.

1. Встановити характерні ознаки покритонасінних рослин.

2. З'ясувати, на які дві групи поділяють покритонасінні рослини.

3. Визначити характерні ознаки цих груп.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Різноманітність покритонасінних рослин, розповсюдження їх на всіх континентах земної кулі, в усіх кліматичних зонах і різноманітних екологічних умовах - розповідь, демонстрація живих об'єктів, гербарних зразків, таблиць, картин, комп'ютерних зображень представників відділу з різних місць зростання, фрагмента діафільму. Постановка проблеми: що дало змогу покритонасінним рослинам стати панівною групою у рослинному світі на Землі?

2. Особливості будови добре розвинених вегетативних органів, удосконалення тканин, що забезпечують пересування поживних речовин, різноманітність життєвих форм рослин і їх адаптації до різноманітних умов існування, плідність квітки, подвійного запліднення, утворення насіння та плодів, особливості будови насінини та плода.

А. Бесіда, демонстрація живих об'єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, електронних зображень представників покритонасінних рослин. Запитання для бесіди:

1. Які вегетативні органи мають покритонасінні рослини?

2. Які тканини утворюють ці органи?

3. Які провідні тканини сприяють пересуванню поживних речовин по рослині?

4. Які життєві форми покритонасінних рослин ним відомі? Наведіть приклади.

5. Які генеративні органи утворюють покритонасінні?

6. Що таке квітка? Назвіть її головні чистини.

7. Як у покритонасінних відбуваються процеси запилення?

8. Що утворюються під час подвійного запліднення?

9. Яку будову має плід і насінина покритонасінних?

10. Які переваги мають покритонасінні рослини над голонасінними?

Б. Робота з таблицею «Порівняльна характеристика насінних рослин».

3. Підбиття підсумків розв'язування проблеми, формування висновків разом з учнями:

- покритонасінні, або квіткові, рослини - одна з груп вищих рослин, що розмножуються насінням;

- вегетативні органи покритонасінних досягли найбільшої складності та різноманітності, їм властиві високі адаптації до різних умов існування;

- покритонасінним властива удосконалення будови тканин;

- у покритонасінних вперше з'являється квітка, що забезпечує статеве розмноження;

- насінні зачатки покритонасінних розташовано закрито всередині зав'язі квітки, що захищає їх від несприятливих умов;

- після запилення і запліднення з квітки утворюється плід і насіння - пристосування до розповсюдження рослин.

4. Класифікація покритонасінних, поділ на Однодольні та Дводольні рослини, сукупність ознак, за якими відбувається поділ, найголовніша ознака, за якою встановлюють приналежність до однодольних чи дводольних рослин розповідь з елементами бесіди, демонстрація мал. 181 (с. 168), живих об'єктів, гербарних зразків, картин, таблиць, комп'ютерних зображень представників однодольних і дводольних рослин.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

А. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть характерні ознаки покритонасінних, або квіткових, рослин.

2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні рослини?

3. Чи можна тільки за зовнішніми ознаками визначити приналежність рослини до тієї чи іншої групи?

4. Яка ознака є найголовнішою при визначенні приналежності квіткової рослини до однодольних чи дводольних?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 169 підручника.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Виконання учнями практичної роботи «Порівняння будови мохів, папоротей і покритонасінних (квіткових) рослин. Робота виконується за інструктивною карткою підручника.

I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.

II. Виконання учнями роботи, заповнення таблиці.

III. Підбиття підсумків викопаної практичної роботи, обговорення варіантів висновків роботи.

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 45. підготувати відповіді на запитання на с. 170, доповіді й міні-презентації про сільськогосподарські рослини (за вибором учителя), повторити §38.

Примітка. Для вивчення теми «Сільськогосподарські рослини» можна використати групову форму роботи на уроці. Учні об'єднуються в групи (на розсуд учителя):

І група - зернові культури (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза);

ІІ група бобові (горох, квасоля, соя):

ІІІ група - овочеві (капуста, морква, картопля, помідори);

IV група - плодові (яблуня, черешне, слина, абрикос);

V група ягідні (смородина, малина, аґрус, суниці)

- Кожна група одержує завдання: використовуючи текст підручника і додаткові джерела знань, підготувати короткі повідомлення, міні-презентація за планом:

1. Загальна характеристика представників групи.

2. Господарське значення окремих представників групи (за вибором самих учнів або за порадою вчителя).

Цей матеріал з gdz-masters.org 

Уроки біології 6 клас