Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Урок 57. Екологічні групи грибів

Тема. Екологічні групи грибів.

Мета уроку: - розширити і поглибити знання учнів про різноманітність грибів, ознайомити з екологічними групами грибів, характером їх живлення, значенням, позитивним і негативним впливом грибів на інші організми; сформувати чітке розуміння поняття «мікориза»;

- на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконань щодо пізнаваності органічного світу, значущості знань про біологію грибів, особливості їх впливу на живу і неживу природу для гармонійного існування природи і людини.

- продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, навички роботи з лабораторним обладнанням, виконувати лабораторне дослідження, робити малюнки біологічних об'єктів, узагальнювати, робити відповідні висновки, формувати санітарно-гігієнічні навички учнів;

- виховувати позитивне ставлення до представників різних груп грибів, розуміння необхідності знань про них і збереження в природі.

Методи та методичні прийоми: інформаційно-рецептивний.

Тип уроку: урок формування нових знань.

Наочність та обладнання: натуральні об'єкти: біла і зелена цвіль, грибниця мукора на хлібі або пареній картоплі, пробірки з культурою дріжджів у поживному середовищі, гербарні зразки культурних рослин, уражених сажкою, ріжками, іржастими грибами, плоди, уражені борошнисторосяними грибами, плодові тіла шапинкових грибів і грибів-трутовиків, малюнки, картини, листівки, фотографії, колекції комп'ютерних зображень різних видів грибів, таблиці «Шинникові гриби», «Гриби паразити», «Цвілеві гриби. Дріжджі», діафільм «Гриби», навчальні кінофільми «Гриби-паразити», «Цвілеві гриби», препарувальний набір, піпетки, предметні та накривні скельця, мікроскопи.

Примітна: новий матеріал уроку містить важливі базові поняття, тому доцільно актуалізацію знань про будову і особливості процесів життєдіяльності грибів проводити під час вивчення нового матеріалу і на етапі узагальнення і систематизації матеріалу (на розсуд учителя).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми вже знаємо, що гриби – незвичні організми. Саме тому вчені так довго не могли визначити місце в системі органічного світу. Гриби не мають хлорофілу її клітинах свого тіла, тому не можуть самі утворювати органічні речовини, як рослини, не мають органів захоплення і перетравлення їжі, як у тварин. Як вони живуть, звідки отримують поживні речовини та енергію, яка необхідна для процесів життєдіяльності? Можна було б пожаліти бідні гриби, але на будемо перейматися за них. Вони, як і всі організми на нашої планети, давно і дуже добре пристосувалися до життя. Зрозуміло, якщо організм не може сам утворювати органічні речовини, він бере їх з навколишнього середовища. Як це роблять гриби? Як вони відповідають на щедрість? Розгадаймо таємницю цих незвичних організмів.

Завдання уроку

1. З’ясувати, які способи живлення притаманні грибам.

2. Визначити особливості живлення цвілевих грибів і їх вплив на навколишнє середовище.

3. Ознайомитися з будовою цвілевого гриба мукора.

4. Визначити особливості живлення шапкових грибів.

5. Ознайомитися із живленням грибів-паразитів і наслідками їх живлення для інших організмів.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Характеристики екологічних груп грибів за характером живлення, формування поняття «сапротрофи», особливості живлення грибів - сапротрофів, середовища їх життя, об'єкти живлення, приклади представників групи, значення в природі і в житті людини - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 207 (с. 195), демонстрація картин, таблиць, фрагментів діафільму, комп'ютерних зображень різних видів грибів - сапротрофів.

2. Цвілеві гриби - представники групи сапротрофних організмів, особливості будови і живлення - вбирання лише розчинених поживних речовин, місце оселення, їх негативне значення в житті людини: псування продуктів харчування, будівельних матеріалів, спричинення небезпечних захворювань, заходи запобігання захворюванням; значення цвілевих грибів у природі; мінералізація органічних решток - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 208 і 209 (с. 196), демонстрація таблиць, картин, фрагментів діафільму і фільму, виконання учнями лабораторного дослідження «Будова цвілевих грибів».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.

II. Повторення правил роботи з мікроскопом.

III. Виконання учнями лабораторного дослідження.

IV. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі виконаної роботи. Узагальнюючі питання для формулювання висновків:

1. На якому середовищі розвивається мукор?

2. Яку він має будову?

3. Який вигляд і забарвлення мають гіфи грибниці?

4. Яку форму і забарвлення мають утвори, у яких формуються спори?

3. Способи живлення симбіотичних шапинкових грибів, актуалізація знань про особливості будови тіла шапинкових грибів і способів їх живлення, формування поняття «мікориза», значення симбіотичного взаємовигідного зв'язку шапкових грибів з рослинами, приклади грибів, що вступають у зв'язок з деревними рослинами - розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 210 (с. 197), демонстрація плодових тіл грибів-симбіонтів, картин, малюнків, фотографій, листівок, колекцій комп'ютерних зображень грибів-симбіонтів, доповіді, міні-презентації учнів.

4. Гриби-паразити, особливості їх будови, життєдіяльності, розповсюдження, оселення, пристосування до несприятливих умов, негативний вплив на організм хазяїна - спричинення різних небезпечних захворювань.

А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 211 (с. 197), демонстрація плодових тіл грибів трутовиків, гербарних зразків культурних рослин, уражених грибами-паразитами, таблиць, картин, малюнків, фрагментів фільму, діафільму, доповіді учнів.

Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с 197 текст про паразитичні види грибів, ознайомтесь з їх представниками, особливостями живлення, пристосуванням до несприятливих умов і впливом на організм хазяїна, підготуйте відповіді на запитання:

1. Де оселяються паразитичні гриби?

2. Чим вони живляться?

3. Як вбирають поживні речовини з організму хазяїна?

4. Як пристосовані до переживання несприятливих умов середовища?

5. Які органи рослин вони вражають?

6. Якої шкоди завдають культурним рослинам?

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

А. Бесіда за запитаннями:

1. Чому гриби об'єднують в окрему групу?

2. На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їх тіло?

3. Яку будову має вегетативне тіло грибів?

4. На які групи поділяють гриби за способом живлення?

5. Як розмножуються гриби?

6. Наведіть приклади грибів-сапротрофів.

7. Де вони оселяються і як живляться?

8. Які особливості будови мають цвілеві гриби?

9. З якими організмами гриби можуть вступати у взаємовигідне співжиття? Наведіть приклади.

10. Чому ці відносини є взаємовигідними і для грибів і рослин?

11. Як живляться гриби-паразити?

12. Якої шкоди вони завдають рослинам у природі і сільськогосподарським культурам?

Б. Робота з тестовими завданнями на с. 198.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Обговорення питання:

Відомо, що деякі гриби - сапротрофи здатні переходити до паразитичного способу життя. Чим це можна пояснити?

VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 52, підготувати відповіді на запитання на с. 198, повідомлення і міні - презентації про лишайники.

Цей матеріал з gdz-masters.org 

Уроки біології 6 клас