УРОК 57. Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій організму
Освітня мета: розкрити загальні принципи регуляції функцій організму, зв’язок організму з зовнішнім середовищем в узгодженні роботи органів і забезпеченні єдності процесів життєдіяльності, поглибити знання про будову і функції нервової системи, рефлекси, рефлекторну дугу, нервові імпульси, подразники.
Основні поняття і терміни: нервова регуляція, гуморальна регуляція, нервові імпульси, подразники, подразливість, рецептори.
Обладнання: таблиці «Нервова система і схема рефлекторної дуги», «Залози внутрішньої секреції».
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
I. Актуалізація опорних знань учнів. (Бесіда за запитаннями).
— Які особливості будови нервової тканини?
— Яка будова нейрона?
— Що таке гормони?
— Що таке орган?
— Які є фізіологічні системи органів в організмі людини?
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Способи регуляції функцій організму. (Розповідь учителя зі складанням схеми.)
2. Особливості регуляції. (Розповідь учителя з елементами бесіди).
У людини провідну роль відіграє нервова регуляція, а гуморальні
фактори відіграють важливу роль у самій нервовій діяльності.
Нервова регуляція — регуляція життєдіяльності організму за допомогою нервової системи.
Гуморальна регуляція здійснюється за участю гуморальних чинників (гормони, Са2+, С02 тощо), які переносяться кров’ю, лімфою та тканинною рідиною.
Гуморальна регуляція виникла раніше від нервової.
3. Взаємозв’язок нервових і гуморальних процесів. (Розповідь учителя з елементами бесіди і використанням таблиці).
Нервова система впливає на утворення біологічно активних речовин (гіпоталамус впливає на утворення гормонів гіпофіза).
Гуморальні чинники діють на нервову систему, спричиняють певні зміни в організмі (вуглекислий газ, що утворюється у процесі обміну речовин, надходить у кров, впливає на дихальний центр головного мозку).
Тому ці регуляції об’єднують в одну нейрогуморальну.
Гуморальна регуляція підпорядковується нервовій регуляції й становить з нею єдину систему нейрогуморальної регуляції.
4. Рецептори, їхні види та роль у забезпеченні функцій регуляторних систем організму. (Розповідь учителя з елементами бесіди і складання схеми).
Рецептори — це кінцеві структури чутливих нервових волокон, які сприймають подразнення і перетворюють його енергію на нервовий імпульс.
Рецептори кожної з цих груп вибірково чутливі тільки до певних подразнень.
III. Закріплення знань учнів. (Бесіда за запитаннями).
— Що таке нейрогуморальна регуляція?
— Що таке нервова регуляція?
— Що таке гуморальна регуляція?
— Що таке рецептори?
— Які ви знаєте рецептори?
IV. Домашнє завдання.
Вивчити відповідну тему із підручника.
Цей матеріал з subject.com.ua
