Урок 57. ПОНЯТТЯ ПРО ПОПУЛЯЦІЮ, ЕКОСИСТЕМУ ТА ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА
Той, хто рубає дерево лише тому,
Що йому подобається рубати,
Скорочує власне життя...
Прислів'я індіанців майя
Мета уроку: сформувати уявлення про популяцію, екосистему та чинники середовища. Розвивати кругозір учнів, логічне та критичне мислення. Виховувати любов до природи рідного краю.
Основні поняття: популяція, екосистема, екологія, біосфера, екологічні чинники (абіотичні, біотичні та антропогенні), місце існування, адаптації, фотоперіодизм.
Обладнання і матеріали: таблиці «Екосистема лісу», «Екосистема озера».
Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-схема уроку
Етап уроку |
Час (хв) |
Форми і методи діяльності вчителя |
Результат діяльності |
І. Організаційний етап |
2 |
Організація класу. Розминка «Епіграф» |
Налаштування на продуктивну працю. Зацікавлення темою |
II. Актуалізація опорних знань |
5 |
Гронування до понять |
Опора на власний досвід |
III. Мотивація навчальної діяльності |
3 |
Поетичні рядки, запитання до них |
Підготовка до вивчення нового матеріалу |
IV. Засвоєння нових знань |
20 |
Пояснення вчителя з використанням підручника, складання опорних схем |
Вивчення нового матеріалу, складання опорних схем |
V. Узагальнення і систематизація знань |
5 5 |
Вправа «Поясни». Вправа «Опиши»: робота в парах |
Закріплення та осмислення знань, виправлення хибних уявлень |
VI. Підсумки |
4 |
Вправа «Квиток на наступний урок» |
Визначення питань для подальшого вивчення |
VII. Домашнє завдання |
1 |
Репродуктивне, робота з підручником |
Засвоєння матеріалу теми |
І. Організаційний етап.
1. Організація класу.
2. Розминка «Епіграф». Поясніть вислів індіанців майя з екологічної точки зору. Як вирубування дерев може впливати на скорочення життя людини?
II. Актуалізація опорних знань.
Гронування до понять: середовище існування та популяція. Учні називають усі пов’язані із цими поняттями слова, створюється гроно.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Поетичні рядки:
Йтиму садом, полем, а чи лугом,
Буду я природі вірним другом.
Не стопчу я навіть і трави,
А скажу їй: «Зеленій, живи!»
Коли лісом буду я іти –
Скрізь посію зерна доброти,
Побажаю деревцю і пташці,
Щоб вони жили у мирі й щасті.
С. Жупанин
Які екосистеми згадано у вірші?
IV. Засвоєння нових знань.
Пояснення вчителя з використанням матеріалу підручника та складанням опорних схем:
1. Введення основних понять: популяція (вік тварин, стать тварин, формування зграй, табунів тощо) (с. 222); поняття екосистеми (мал. 308), опис екосистеми лісу (с. 223).
2. Екологічні чинники (абіотичні, біотичні та антропогенні).
Складання схеми «Екологічні чинники». Абіотичні - неживої природи (температура, освітленість, хімічний склад води тощо). Біотичні - живої природи (взаємозв’язки між організмами). Антропогенні - вплив діяльності людини (негативний та позитивний).
3. Характеристика наземно-повітряного середовища життя.
Освітленість, поняття фотоперіодизму: денні тварини (денні метелики, сокіл, дятел, олень); нічні тварини (нічні метелики, сова, кажан, їжак).
Вплив температури: теплокровні тварини (птахи, ссавці); холоднокровні тварини (безхребетні, риби, амфібії, рептилії); теплолюбні тварини (тварини тропічних морів і тропіків, пустель, степів); холодолюбні тварини (тварини північних широт); холодостійкі тварини (тварини помірних широт, які пристосовуються до життя взимку).
Вплив вологи: вологолюбні тварини, які потребують підвищеної кількості вологи (мокриці, дощові черв’яки); посухолюбні, які живуть в умовах нестачі вологи, можуть запасати вологу в тілі (верблюд, пустельна сарана); посухостійкі - можуть переживати періоди нестачі вологи (степові та пустельні тварини, що впадають у літню сплячку або заціпеніння, - бабак).
4. Характеристика водного середовища життя тварин: водні тварини та їхні пристосування (медуза, кальмар, риба, дельфін тощо).
5. Характеристика ґрунту як середовища життя: ґрунтові тварини та їхні пристосування (кріт, дощовий черв’як, личинка хруща тощо).
V. Узагальнення і систематизація знань.
1. Вправа «Поясни».
За містом починається мішаний ліс, його площа 120 га. У лісі живе популяція зубрів, у стаді 56 голів, серед них четверо телят, 23 самці та 39 самок. Вони кочують з лісу в сусідній ліс. Зубри живляться травою, корою, гілками, залишаючи погризи на стовбурах дерев. Зубри - конкуренти диких кабанів, яких витісняють зі своїх місць існування.
2. Вправа «Опишіть»: учні в парах описують тварину залежно від абіотичних факторів. Наприклад.
Борсук звичайний - нічна, теплокровна тварина, холодостійка, потребує помірної кількості вологи.
Квакша звичайна - денна, холоднокровна, вологолюбна, холодостійка тварина.
Скорпіон кримський - нічна, холоднокровна, посухостійка, теплолюбна тварина.
VI. Підсумки.
Підбиття підсумків з використанням вправи «Квиток на наступний урок»: учні висловлюються про те, що дізнались на уроці й пишуть запитання, на які не отримали відповідь або отримали неповну відповідь. Це їхній «квиток» на наступний урок.
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати § 51.
Цей матеріал з subject.com.ua