Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

УРОК № 5

Поживні речовини. Значення води і харчування для розвитку і здоров'я

Мета: розглянути  значення  харчування  для  життя  і  здоров'я  людини,  розглянути  поживну  цінність  продуктів  харчування,  дослідити  склад  харчових  продуктів,  визначити  значення  компонентів  харчування  для  організму людини.

Матеріали  та  обладнання: різноманітні  продукти  харчування  в  упаковках,  на  яких  за­ значено  склад  продукту,  поживна  (харчова)  цінність:  йогурт,  молоко, печиво,  шоколад,  сік,  крупи,  макарони,  сухофрукти  тощо;  комп'ютерна презентація МS PowerPoint.

Поняття: поживна цінність харчування, білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, водний баланс.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Фронтальна бесіда

• Пригадайте, які продукти харчування ви вживаєте щодня.
• Як часто ви дозволяєте собі вживати «некорисну» їжу, фаст фуд?
• Скільки води ви випиваєте протягом дня?

III.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Слайд № 1

Епіграф до уроку:

Немає більш щирої любові, ніж любов до їжі.

Джордж Бернард Шоу,

англійський драматург і публіцист

Або,  якщо  попередній  епіграф  здається  занадто  гумористичним:

Я їм, щоб жити, а не живу, щоб їсти.

Сократ,

давньогрецький філософ

• Слово вчителя

У  минулому  було  поширено  захворювання,  за  якого  капіляри  ставали  ламкими,  ясна  кровоточили,  зуби  випадали, жни  погано  загоювалися,  у  хворого  з’являлась  слабкість,  і  кінець  кінцем  він  помирав.  Особливо  часто  ця  хвороба  вражала мешканців  міст,  що  перебували  в  облозі  під  час  воєн  і  стихійних  лих,  мореплавців,  які  тривалий  час  подорожували  у  відкритому  морі  чи  океаном.  Небезпека  захворювання  з’являлася ж  нестачі  або  відсутності  в  харчуванні  свіжих  овочів  і  фруктів.  Кораблі,  що  вирушали  у  тривале  плавання,  зазвичай  завантажували  таким  провіантом,  який  добре  зберігається.  Переважно  це  були  сухарі  й  солона  свинина,  але  аж  ніяк  не фрукти.  На  жаль,  лікарі  протягом  багатьох  століть  не  могли і  в’язати  цю  хворобу  з  раціоном  харчування.  Назва  цієї  хвооби — цинга.

Слайд № 2

У  1536  році  французький  землепроходець  Жак  Картьє  був  змушений  залишитися  на  зиму  в  Канаді,  де  100  членів його  команди  захворіли  на  цингу.  Місцеві  індіанці,  дізнатись  про  це,  запропонували  їм  воду,  настояну  да  сосновій  хвої.  Люди  Картьє  були  в  повному  розпачі,  але  скористайся  цією,  на  їх  погляд,  несерйозною  порадою,  та  … одужали.

• Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

Слайд № З

1.  Значення поживних речовин для здоров'я

• Дослідницька діяльність учнів у парах

На  кожній  парті  має  бути  зразок  будь-якого  продукту харчування.  Учні  аналізують  написи  на  етикетках,  визначають склад продуктів.

Завдання:  визначити  основні  компоненти,  що  містяться у складі продуктів харчування.

Обговорення та узагальнення результатів роботи.

Слайд № 4

Отже,  основними  компонентами  у  складі  продуктів  харчування  є:  білки,  жири,  вуглеводи,  вітаміни,  мінеральні  речовини, вода.

• Дослідницька робота в групах

Учні  об’єднуються  в  групи  (формування  груп  можна  провести  в  ігровій  формі,  наприклад  шляхом  жеребкування). Учитель  видає  кожній  групі  роздавальний  матеріал  щодо  теми дослідження  (статті,  навчальні  тексти,  роздруківки  матеріалів з Інтернету, цікаві факти тощо).

Слайд № 5

Завдання: дослідити  свій  компонент  та  дати  відповіді  на запитання:

1. Які продукти є джерелом досліджуваного компонента?

2.  Які функції виконує в організмі людини?

3.  Які проблеми виникають за нестачі або надлишку цього компонента?

Орієнтовні навчальні тексти для дослідницької роботи в групах

Білки

Білки  -  це  складні  органічні  речовини,  найважливіші складові  частини  тваринних  і  рослинних  організмів.  Ф.  Енгельс писав: «Життя — це спосіб існування білкових тіл».

Білки  часто  називають  протеїнами,  від  грецького  слова  «про-теос», що означає «найперший» або «найголовніший».

Білок  є  основою  організму  людини,  головним  «будівельним»  матеріалом.  З  білків  складаються  м’язи,  тканини,  внутрішні  органи,  кров’яні  й  імунні  клітини,  тіла,

а  також  волосся,  нігті,  шкіра.  Білки  —  це  головна  частина ферментів  і  гормонів,  що  регулюють  життєво  важливі  обмінні процеси.

Будова  білків  дуже  складна:  вони  складаються  з  20  амінокислот,  10  з  яких  є  незамінними,  оскільки  не  утворюються в  організмі,  а  надходять  з  їжею.  За  своїм  походженням  білки поділяють  на  рослинні  й  тваринні.  У  білках  тваринного  по­ходження  містяться  незамінні  для  людини  амінокислоти, яких немає в рослинних білках.

Скільки  треба  білка  для  нормального  росту  та  розвитку організму  людини?  Підраховано,  що  на  1  кг  маси  тіла  в  добовому  раціоні  харчування  дітей  4-11  років  білка  має  бути  3,5—3,0  г,  у  віці  до  15  років  —  2,5  г.  Людина  отримує  необ­хідний  організму  білок,  уживаючи  тваринну  й  рослинну їжу  —  м’ясо,  молочні  продукти,  рибу,  яйця,  горіхи,  боби, крупи.  Білкові  й  амінокислотні  суміші  вживають  спортсмени  з метою збільшення м’язів.

Якщо  організм  живе  в  умовах  хронічної  нестачі  білка,  з’являється  в’ялість  і  слабкість,  шкіра  стає  блідою,  волосся тонким,  нігті  ламкими.  Проблеми  імунітету  —  часті  застуди,  алергії,  дерматити  та  гнійничкові  висипання  —  також  пов’язані  з  дефіцитом  білків,  оскільки  імунні  клітини  й  антитіла просто нема із чого будувати.

За  нестачі  білка  можуть  статися  розлади  травлення,  запори,  загальне  нездужання,  швидка  стомлюваність,  низька  стійкість до стресів.

Жири

Жири бувають рослинного й тваринного походження.

Тваринні  жири  (баранячий,  свинячий,  яловичий  тощо) зазвичай  є  твердими  речовинами  з  невисокою  температурою плавлення  (виняток  —  рідкий  риб’ячий  жир).  Рослинні  жири  —  олії  (соняшникова,  соєва,  бавовняна,  оливкова  тощо) є  рідинами  (виняток  —  тверда  кокосова  олія).  Роль  жирів у  харчуванні  визначається  їх  високою  калорійністю.  Жири забезпечують  у  середньому  33  %  добової  енергетичної  цінності  раціону.  Із  жирами  до  організму  надходять  необхідні  для життєдіяльності  речовини,  наприклад  вітаміни  А,  Б,  Е.  Жири  забезпечують  всмоктування  з  кишечника  низки  мінеральних  речовин  та  жиророзчинних  вітамінів.  Вони  поліпшують смак  їжі  та  викликають  відчуття  ситості.  Жири  в  організмі можуть  утворюватися  з  вуглеводів  та  білків,  але  повного  мірою ними не замінюються.

Слід  пам’ятати,  що  жири  легко  окиснюються  на  повітрі,  при  зберіганні  на  світлі  та  в  теплі,  а  також  у  процесі  теплової  обробки  (особливо  смаження).  У  несвіжих  і  перегрітих  жирах руйнуються  вітаміни,  зменшується  вміст  незамінних  жирних  кислот  і  накопичуються  шкідливі  речовини,  що  спричиняють подразнення  шлунково-кишкового  тракту,  нирок,  порушення  обміну  речовин.  Нестача  жирів  у  їжі  веде  до  порушення  ді­яльності  центральної  нервової  системи,  знижує  стійкість  до різних  захворювань.  І  навпаки,  надлишок  жирів  у  раціоні призводить до ожиріння, серцево-судинних захворювань.

Вуглеводи

Вуглеводи  є  основною  частиною  харчового  раціону.  Протягом  життя  людина  з’їдає  близько  10  т  вуглеводів.  Вони  надходять  в  організм  переважно  у  вигляді  крохмалю,  розщеплюються  в  травному  каналі  до  глюкози,  всмоктуються  в  кров і  засвоюються  клітинами.  Особливо  багата  на  вуглеводи  рослинна  їжа:  хліб,  крупи,  овочі,  фрукти.  Продукти  тваринного походження (за винятком молока) містять мало вуглеводів.

Вуглеводи  —  головне  джерело  енергії  організму.  Усі  види  фізичної  праці  збільшують  потребу  у  вуглеводах.  При  сильній  втомі,  під  час  важких  спортивних  змагань  або  екзаменів кілька  шматочків  цукру  або  шоколаду  поліпшать  стан  орга­нізму.

Вуглеводи  поділяють  на  прості  й  складні.  Основними простими  вуглеводами  є  глюкоза,  галактоза,  фруктоза,  сахароза,  лактоза  та  мальтоза.  Складні  вуглеводи  —  це  крохмаль, глікоген,  клітковина,  пектин.  Потреба  організму  людини  у вуглеводах становить 350—500 г на добу.

Надмірне  споживання  вуглеводів  є  поширеною  причиною  порушення  обміну  речовин,  сприяє  розвитку  ряду  захворювань:  цукрового  діабету,  ожиріння.  Але  й  нестача  вуглеводів  призводить  до  низки  проблем:  втрати  м’язової  маси, зневоднення організму, погіршення настрою, депресії.

2. Значення води, мінеральних солей і вітамінів для здоров'я

• Розповідь учителя

Вода

Вода  є  складовою  частиною  клітин  майже  всіх  живих організмів.

Усі  перетворення  речовин  в  організмі  відбуваються  у  водному  середовищі.  Вода  розчиняє  речовини,  що  надійшли в  організм  з  їжею.  Разом  з  мінеральними  речовинами  вода  бере участь у багатьох реакціях, що відбуваються в організмі.

Вода  регулює  температуру  тіла:  випаровуючись,  вона  охолоджує тіло, попереджуючи його перегрівання.

Вода  й  мінеральні  солі  утворюють  внутрішнє  середовище  організму,  оскільки  є  основною  складовою  частиною  плазми крові, лімфи та тканинної рідини.

Досить  сказати,  що  вода  в  дорослої  людини  становить близько 65 % маси тіла, а в дітей — близько 80 %.

Втрата  організмом  великої  кількості  води  призводить  до дуже  тяжких  наслідків.  Тривале  зневоднювання  організму спричиняє  судоми,  втрату  свідомості.  Позбавлення  людини  води на кілька днів призведе до смерті.

Людині  потрібно  да  добу  2-2,5  л  води  при  нормальному харчовому  режимі  за  нормальної  температури  навколишнього середовища. Ця кількість води складається:

• із води, споживаної при питті (близько 1 л);
• води, що міститься у складі їжі (близько 1 л);
• води, яка утворюється в організмі під час обміну білків,
• жирів і вуглеводів (300-350 мл).

Для  нормальної  діяльності  організму  важливо,  щоб  надходження  води  в  організм  повністю  компенсувало  її  витрати. Якщо  води  виводиться  з  організму  більше,  ніж  надходить,  то виникає  відчуття  спраги.  Співвідношення  кількості  вжитої води до кількості виділеної становить водний баланс.

Мінеральні речовини

Ріст  і  розвиток  кісток,  нервових  клітин,  м’язів  залежить від  вмісту  певних  хімічних  елементів  та  мінеральних  речовин.  Вони  сприяють  нормальній  діяльності  серця  й  нервової  системи,  використовуються  для  утворення  гемоглобіну  (Ферум),  хлоридної кислоти шлункового соку (Хлор).

При  повноцінному  харчуванні  доросла  людина  одержує всі  необхідні  їй  хімічні  елементи  у  складі  мінеральних  речовин  у  достатній  кількості  з  їжею.  Тільки  кухонну  сіль  додають  до  їжі  при  її  кулінарній  обробці.  Організм  дитини,  що росте,  потребує  додаткового  надходження  багатьох  мінеральних речовин.

Кальцій  і  Фосфор  забезпечують  ріст  кісток,  міцність  зубів.  Кальцій  впливає  на  збудливість  нервової  системи,  рухливість  м’язів,  здатність  крові  зсідатися.  Фосфор  потрібний  не тільки  для  росту  кісткової  тканини,  а  й  для  нормального функціонування  нервової  системи.  У  молоці  ідеальне  співвідношення  солей  Кальцію  й  Фосфору,  тому  молоко  обов’язково має бути в раціоні дітей.

Йод  потрібен  для  обміну  речовин,  сприяє  розвитку  розумових  здібностей.  Найбільше  його  міститься  в  йодованій  кухонній  солі,  морський  капусті  —  ламінарії,  морепродуктах, рибі, креветках, бобах, хурмі.

Ферум  міститься  у  складі  гемоглобіну  крові  та  бере участь  у  транспорті  кисню.  Багато  Феруму  міститься  в  червоному  м’ясі,  жовтках  яєць,  печінці,  бобових,  куразі, яблуках.

Нестача  певних  хімічних  елементів  негативно  впливає  на  організм:  якщо  не  вистачає  Кальцію  —  знижується  міцність  кісток  і  зубів,  дефіцит  Феруму  спричиняє  хронічну  втому, зниження імунітету.

Вітаміни

Вітаміни  —  органічні  сполуки,  що  потрібні  для  нормального  функціонування  організму.  Вітаміни  сприяють підвищенню  опірності  організму  до  несприятливих  впливів зовнішнього  середовища  (інфекція,  дія  високої  й  низької температури  тощо).  Вони  необхідні  для  стимулювання  росту, відновлення тканин і клітин після травм і операцій.

Більшість  вітамінів  не  утворюється  в  організмі  людини. Головним  їх  джерелом  є  овочі,  фрукти  та  ягоди.  Вітаміни містяться  також  у  молоці,  м’ясі,  рибі.  Вітаміни  потрібні в  дуже  невеликій  кількості,  але  їх  нестача  або  відсутність порушує  обмін  речовин,  що  веде  до  захворювань  — авітамінозів.

Але існує й зворотна ситуація — надлишок вітамінів.

Гіпервітаміноз  —  це  розлад  у  функціонуванні  організму  внаслідок  інтоксикації  надвисокою  дозою  одного  або  кількох вітамінів, що містяться в їжі або в ліках.

Сьогодні  гіпервітамінози  стають  все  більш  поширеними в  розвинених  країнах,  де  популярні  вітамінні  добавки.  Багато людей  самостійно  лікуються  від  незначних  захворювань  великими дозами вітамінів.

Найчастіше  гіпервітамінози  спричиняються  вживанням значних доз вітамінів А і D.

Усі вітаміни поділяють на дві великі групи:

• розчинні у воді;
• розчинні в жирах.

До  водорозчинних  вітамінів  відносять  групу  вітамінів

В (В₁, В₂), вітаміни С і Р.

До жиророзчинних вітамінів належать вітаміни А, D, Е, К.

Вітамін  В₂ (тіамін)  міститься  в  лісових  горіхах,  неочищеному  рисі,  хлібі  грубого  помелу,  ячмінній  і  вівсяній  крупах, особливо багато його в пивних дріжджах і печінці.

За  відсутності  в  їжі  вітаміну  В₁  розвивається  захворювання  бері-бері.  Хворий  втрачає  апетит,  швидко  втомлюється,  постуйово  з’являється  слабкість  у  м’язах  ніг.  Потім  настає  втрата  чутливості  в  м’язах  ніг,  ураження  слухового  й  зорового  нервів,  гинуть  клітини  довгастого  й  спинного мозків,  настає  параліч  кінцівок.  Без  своєчасного  лікування  настає смерть.

Вітамін  В₂  (рибофлавін).  Першими  ознаками  відсутності  цього  вітаміну  в  людини  є  ураження  шкіри  (найчастіше  в  області  губ).  З’являються  тріщини,  іцо  мокріють  і  вкриваються  темною кіркою.

Вітамін  В₂ міститься  в  хлібі,  гречаних  крупах,  молоці,  яйцях, печінці, м’ясі, томатах.

Вітамін  РР  (нікотинамід)  міститься  в  зелених  овочах, моркві,  картоплі,  горосі,  дріжджах,  гречаних  крупах,  житньому хлібі, молоці, м’ясі, печінці.

При  авітамінозі  РР  з’являється  відчуття  печії  в  роті, сильне  слиновиділення  й  проноси.  Язик  стає  малиново-червоним.  На  руках,  шиї,  обличчі  з’являються  червоні  плями. Шкіра  стає  грубою  і  шершавою,  тому  захворювання  дістало назву  пелагра  (від  італ.  «шершава  шкіра»).  При  важких  випадках  хвороби  слабшає  пам’ять,  розвиваються  психози  й  галюцинації.

Вітамін С  (аскорбінова  кислота)  дуже  поширений  в  овочах,  фруктах,  хвої,  у  печінці.  Добре  зберігається  аскорбінова  кислота  у  квашеній  капусті.  У  100  г  хвої  міститься  250  мг вітаміну  С,  у  100  г  шипшини  —  150  мг.  Потреба  у  вітаміні  С становить  50-100  мг  на  день.  Нестача  вітаміну  С  спричинює захворювання на цингу.

Вітамін  А  (ретинол)  в  організмі  людини  утворюється із  природного  пігменту  каротину,  який  у  великих  кількостях міститься у свіжій моркві, помідорах, салаті, абрикосах, риб’ячому  жирі,  вершковому  маслі,  печінці,  нирках,  жовтку яєць.

За  нестачі  вітаміну  А  уповільнюється  ріст,  розвивається «куряча  сліпота»,  тобто  різке  зменшення  гостроти  зору  при неяскравому освітленні.

Токсичність  вітаміну  А  може  виявитися  при  тривалому щоденному  прийомі  в  кількості  20  мг  і  більше.  Симптоми  передозування  —  блювота,  слабкість,  запори,  ломота  в  кістках, біль  у  суглобах,  головний  біль,  сухість  шкіри,  ламкість  нігтів, випадіння  волосся.  Передозування  вітаміном  А  можливе  й  при надмірному  вживанні  певних  продуктів  харчування.  10  мг ретинолу  міститься  в  ЗО  г  яловичої  печінки,  у  500  г  яєць  або 2,5 кг скумбрії.

Вітамін  D Однією  із  найпоширеніших  хвороб  дитячого  віку,  яка  в  деяких  країнах  уражає  майже  половину  дітей  у  віці  до  п’яти  років,  є  рахіт.  При  рахіті  порушується  процес формування  кісток.  Кістки  черепа  стають  м’якими  й  податливми, кінцівки викривляються.

Усі  ці  тяжкі  порушення  спричинені  відсутністю  або  нестачею  в  організмі  вітаміну  Б,  який  міститься  в  жовтках, коров’ячому молоці, риб’ячому жирі.

Вітамін  D  може  утворюватися  в  шкірі  людини  під  впливом  ультрафіолетових  променів.  Тому  діти  частіше  хворіють  на  рахіт  узимку,  ніж  улітку.  Риб’ячий  жир,  перебування  на сонці  або  штучне  ультрафіолетове  опромінення  є  важливими засобами запобігання й лікування рахіту.

Вітамін  D  —  найбільш  токсичний  із  жиророзчинних вітамінів.  Симптоми  передозування  вітаміном  D  —  нудота, блювота,  біль  у  суглобах,  втрата  апетиту,  запор,  що  змінюється  діареєю,  відчуття  поколювання  в  роті.  Ступінь  токсичності  залежить  також  від  тривалості  та  частоти  прийому. Небезпеку  становить  ^рийом  вітаміну  протягом  тривалого  часу  по  1-2  мг  на  день  або  одноразовий  прийом  понад  50  мг.

Передозування  вітаміну  D  протягом  тривалого  часу  призводить  до  проблем  із  серцем,  нирками  та  іншими  м’якими  тканинами.

V.  УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

• Підбиття підсумків дослідницької роботи в групах

Звіт  про  результати  групової  роботи,  заповнення  узагальнюючої  таблиці  на  дошці  та  в  зошитах.  (Роздавальний матеріал до уроку.)

VI.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слайди №6-7

Самоспостереження  з  веденням  щоденника,  до  якого протягом  тижня  слід  записувати  свій  режим  і  раціон харчування.

Індивідуальне  завдання:  декільком  учням  (самостійно або  в  парах)  підготувати  невеличкий  виступ  за  темами:

«Вегетаріанство»,  «Голодування»,  «Сироїдіння»,  «Роздільне харчування».

VII.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

• П'ятихвилинне есе.

Учні  пишуть  невеличкий  твір  з  метою  підбиття  підсумків уроку і формулювання висновків щодо теми уроку.

Цей матеріал з biology-informatics.pp.ua

Розробки уроків