Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Субота, 14.06.2025, 05:34

Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | Головна | Урок 6. Харчові потреби людини. Вітаміни | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід


Урок 6. Харчові потреби людини. Вітаміни


   Чи звертали ви увагу на те, що літні люди зазвичай їдять менше, ніж підлітки та дорослі? Маленьким дітям, які вже відлучені від материнського молока, деяких продуктів не дають у їжу. Хворим та спортсменам рекомендують вживати дещо інший набір продуктів, ніж пересічним людям. Спробуймо розібратися з цими відмінностями.

   Ключові слова: збалансоване харчування, вітаміни, авітаміноз, цинга, рахіт, бері-бері, анемія, куряча сліпота.


   Харчові потреби людини різняться в залежності від багатьох факторів. Це вік, стать, звички, фах, умови середовища, у якому людина живе і працює та безліч інших. Суттєве значення мають етнічні та релігійні особливості. Їжа — джерело енергії для повсякденної діяльності та будівельного матеріалу для росту й відновлення структур організму. У дітей є більша потреба у поживних речовинах. Організм дитини росте, і йому потрібно багато енергії для задоволення енергетичних потреб та побудови структур організму. Часто у дітей спостерігається вибіркова схильність до солодощів. Проте вони не покривають усіх потреб організму. Значно важливіше дитячому організму отримувати збалансовану за хімічним складом їжу, в якій у достатній кількості представлені вуглеводи, що походять з круп, борошняних виробів, жири й білки тваринного і рослинного походження.

   У дорослої людини потреба у вуглеводах, білках і жирах врівноважується. Тут визначальну роль відіграє характер діяльності. Людина фізичної праці потребує більше висококалорійної їжі, ніж людина розумової праці (мал. 17). Витрати енергії на фізичну діяльність перевищують витрати на розумову. У будь-якому віці людина потребує білків, жирів і вуглеводів, проте потреби у цих речовинах з віком змінюються.

   Головним для будь-якої людини є збалансованість харчування. У їжі повинні бути представлені у достатній кількості білки, жири, вуглеводи і вітаміни. З віком потреби у висококалорійній їжі поступово зменшуються. Суттєві корективи у харчовий раціон вносить тип клімату, у якому людина живе. В умовах холодного клімату їжа повинна бути більш калорійна, ніж в умовах теплого.

   Вітаміни — це органічні сполуки різного хімічного складу, які мають суттєвий вплив на фізіологічний стан організму. Вони беруть участь в усіх біологічних процесах обміну речовин. Вітаміни полегшують роботу ферментів, завдяки вітамінам краще засвоюються харчові продукти. Вітаміни присутні в усіх харчових продуктах, але тут є певні закономірності, про які потрібно знати. Більше вітамінів містять свіжі продукти, менше — їжа, що зазнала термічної або іншого виду обробки.

   Організм людини не здатний синтезувати більшість вітамінів і тому має отримувати їх з їжею. Деякі вітаміни синтезуються у кишечнику бактеріями, які там живуть. Усі вітаміни поділяють на жиророзчинні та водорозчинні.

   До жиророзчинних відносять вітаміни А, D, Е і К, до водорозчинних — вітаміни групи В, а також С, Н, РР. Вітаміни позначають літерами і хімічною назвою: А (ретинол), В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), В12 (ціанокобаламін), D (кальциферол), Е (токоферол), К (антигеморагічний), С (аскорбінова кислота), Н (біотин), РР (нікотинова кислота) і т.д. (мал. 18).

   Щодоби людина повинна отримувати певну кількість вітамінів, що також залежить від її віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров’я тощо. Недостатня кількість вітамінів (гіповітаміноз) призводить до порушень обміну речовин, відсутність (авітаміноз) до серйозних захворювань.

   Якщо організм тривалий час не отримує вітаміну С, розвивається авітаміноз — цинга. Її ознаки: кровоточиві ясна; плями та синці на тілі та на внутрішніх органах — серці, печінці, легенях, м’язах. Потреба людини в аскорбіновій кислоті — 63-105 мг на добу. Вона є в нирці, хроні, горобині, смородині, суницях, плодах цитрусових, капусті (особливо квашеній), плодах шипшини тощо.

  Нестача вітаміну В, призводить до захворювання бері-бері. Воно супроводжується розладами нервової системи, діяльності серця, травного апарату. Цей вітамін надходить у наш організм з неочищеним рисом, борошном грубого помелу, горохом, дріжджами, стравами з печінки, нирок, інших субпродуктів. Людина має споживати 2-3 мг цього вітаміну в день.

  Якщо людина не отримує вітамін В12, у неї розвивається анемія (недокрів’я). Цей вітамін синтезується бактеріями у кишечнику людини.

   Відсутність в їжі вітаміну А супроводжується сухістю шкіри, запаленням слизових оболонок та рогівки ока, ураженням епітелію сечостатевих органів, травного каналу. Людина з авітамінозом вітаміну А при яскравому освітленні бачить добре, а в сутінках не бачить нічого (куряча сліпота). Потрапляє ретинол з риб’ячим жиром, вершковим маслом, стравами з печінки. Морква, шпинат, червоний солодкий перець, зелена цибуля містять речовини, з яких в організмі людини синтезується цей вітамін. Потреба ретинолу становить 1-2 мг на добу.

   Вітаміни групи D забезпечують розвиток і функціонування кісток. їх називають антирахітичними, бо в разі їх дефіциту розвилається рахіт. У хворих деформуються кістки й порушується розвиток зубів. При збалансованому харчуванні вітаміни цієї групи потрапляють в організм у достатній кількості. Крім того, вітамін D утворюється у шкірі людини під впливом ультрафіолетових променів.

   Таким чином, для профілактики захворювань, пов’язаних із дефіцитом вітамінів, потрібна правильна організація харчування й способу життя. Надлишок вітамінів також негативно позначається на здоров’ї.

   Збереження вітамінів у харчових продуктах є фактором запобігання авітамінозів. Більшість вітамінів, які є у харчових продуктах, руйнуються під час термічної обробки. Багато вітамінів руйнуються у результаті контакту з повітрям, металами, а також під час тривалого зберігання харчових продуктів.

   Вживання вітамінних препаратів, особливо узимку, сприяє покращенню обміну речовин та посилює опірність організму впливу інфекцій. Вжиті разом з свіжими харчовими продуктами вітамінні препарати поліпшують процеси засвоєння їжі та покращують шанси організму у боротьбі зі збудниками хвороб.


Дослідницький практикум

Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла.

   Мета: виробити навички вимірювання зросту і ваги тіла, визначати нормальні пропорції та аналізувати ймовірні відхилення від середньостатистичних показників, установлювати кореляції між частинами тіла.

   Обладнання та матеріали: ваги, лінійки, метр.

Хід роботи

1. Станьте на майданчик ростоміра (без взуття) так, щоб торкнутися (по вертикалі) вимірювальної планки трьома точками: на рівні п’яток, сідничних м’язів і лопаток. Голову при цьому тримайте прямо. По горизонтальній планці, яку притискають до голови, відмічають величину зросту з точністю до 0,5 см. В разі відсутності ростоміра можна використати двері кабінету, на яких прикріплюють сантиметрову стрічку.
2. Зніміть верхній одяг та взуття, станьте на майданчик терезів. Виміряйте вагу тіла.
3. Визначте свій ростово-ваговий показник. Він визначається (в кілограмах) відніманням від показника зросту числа 100 при зрості 155–164 см та числа 110 при зрості 165–185 см.
   Робота розрахована на тривалий період часу, тому для реєстрації результатів досліджень слід створити паперову або цифрову таблицю:

   Кількість вимірювань можна визначати довільно, вимірювання проводити завжди вранці, без взуття та верхнього одягу, бажано натщесерце, один раз на тиждень або двічі на місяць. За результатами практикуму слід зробити висновки стосовно власного росту і розвитку.   


1. Чому дитині потрібно більше поживних речовин на одиницю маси тіла, ніж дорослому?

2. Що таке авітаміноз?

3. До яких наслідків може призвести відсутність у раціоні вітаміну С?

4. Яка причина розвитку курячої сліпоти?

5. Як запобігти розвитку рахіту?


У якому органі міститься найбільше вітамінів?


ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!

⇒ Протягом існування вітрильного флоту від цинги загинуло більше мореплавців, ніж у всіх морських битвах разом узятих. Відомо, що від неї загинули капітани В.Баренц, Г.Я.Сєдов, В.Беринг. Під час подорожі Васко да Гами 100 матросів із 160 померли від цинги.

 Для кращого зберігання вітаміну С у продуктах під час варіння, їх необхідно класти в киплячу воду.


 

Це матеріал з підручника біологія 8 клас - Костильов О.В., Яценко С.П. (narodna-osvita.com.ua)

 

Підручник Біологія 8 клас - Костильов О.В., Яценко С.П.

Вхід на сайт

Пошук

Корисні посилання

Статистика


Онлайн всього: 9
Гостей: 9
Користувачів: 0