Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича

Випускників до себе рідна школа кличе

   Сценарій підготувала Ребрун Віталіна Олексіївна

   (Звучить пісня „Вечер школьних друзей”)

         1-й ведучий.

Добрий день вам, любі друзі,

Та якщо вже мова в нас про те,

То нехай він дійсно добрим буде,

Хай усім нам радість принесе.

         2-й ведучий.

День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало умите в росі,

Знову дзвоник скликав до школи

І на свято зібрались усі.

         1-й ведучий. Так, дійсно, сьогодні святковий день, урочистий вечір, вечір зустрічі з випускни­ками.

         2-й ведучий. І сьогодні через 20, 30, 40, 50 років до нашої школи їх кличе своєю чарівною музикою шкільний дзвінок.

(Діти дзвонять.).

                1-й ведучий.

Як пташки всі гніздо покинули

У сімнадцять безмежних літ,

І сміливо усі полинули

У широкий безмежний світ. 

         2-й ведучий.

Минуле не вернуть, не виправить минуле.

Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей.

Як луки навесні ховаються під мулом,

Так криється воно платами днів, ночей.

         1-й ведучий.

Але воно живе — забуте й незабуте,

А час не зупиняється, а молодість біжить.

І миті жодної не можна повернути,

Щоб заново, по-іншому прожить.

         2-й ведучий.

Ще в дитинстві ти ходив у трави,

У гомінливі, трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинах ранньої роси.

20, 30, 40, 50 років пролетіло з того часу,

Як для вас у школі дзвінок останній продзвенів.

         1-й ведучий. Раді вітати дорогих гостей у нашій залі. Промайнуло не одне десятиліття з того часу, як для вас продзвенів останній шкільний дзвоник. Сьо­годні він скликав ваші серця на зустріч одноклас­ників.

Читець.

Життя іде. А де його причали?

Літа пливуть невпинно, як вода.

Здається, вчора (як про це забути?),

Але сьогодні вже не повернути

Хмільних світанків і рожевих мрій.

Щоденні справи й клопоти не нові,

Так непомітно мчать за днями дні.

Співала дітям щойно колискові,

А вже з гнізда випурхують вони...

Життя іде, і, може, в цьому мудрість,

Літа пливуть невпинно, як вода,

Здається, вчора ще весніла юність,

Сьогодні – осінь в очі загляда.

         2-й   ведучий.   Шановні   гості-випускники,   на­дається слово для привітання директору Артемівського НВК – Ріпі Л. В.

 (Виступ директора)

Сьогоднішній вечір – вечір спогадів шкільного дитинства. Ми сподіваємося, що він принесе вам радість, задоволення від спілкування, спогадів. І розпочати ваші спогади, мабуть, треба з того часу, коли ви перший раз переступили поріг школи і вас зустріла людина, яка відкрила вам країну знань.

1-й ведучий.

Перша вчителька. Добра, терпляча,

Наче мама була нам малим,

А любов її щира, гаряча

Зігрівала сердечко усім.

2-й ведучий.

Пам'ятаєте і зараз крізь роки

Перші труднощі, гарний ваш клас,

І веселі, цікаві уроки...

Як же швидко пролинув той час.

1-й ведучий.

Ви малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість, і страх!

У ручках квітів букети тримали,

І тремтіла тривога в серцях.

 2-й ведучий..

А вона, як та фея, і добра, і мила

Усміхнулася лагідно вам;

Як же щиро вона вас любила!

Клас завжди хвалила батькам.

1-й ведучий. Перша вчителька. З її іменем при­ходить до нас спогади про школу і через рік, десять, двадцять, сорок літ. Ніжна, добра, щира вона, як мама для всіх нас.

2-й ведучий.  Зустрічайте – вчитель початкових класів Артемівської школи – Походенко Галина Прокопівна

(Слово   надасться   першій   учительці   випускників).

1-й ведучий.

Які терплячі, все-таки, ті класні всі керівники

Якусь ідею подавали, ходити в школу заставляли.

А ще до пізньої пори робили з вами вечори.

І непомітно вчили вас добру, порядку кожен раз,

І стільки вистачило сили: людей порядних з вас «ліпили».

І поміж іншими людьми хороші, чесні стали ви.

Несли вам серце на долоні, ну а в самих сивіли скроні.

2-й ведучий. Я думаю, ви здогадались, що зараз я надам слово класним керівникам. (Виступ класного керівника - ....................................).

1-й ведучий. Школа — дорогий і близький дім для кожного, хто в ній навчався. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут промайнули найкращі роки життя -  роки безтурботного ди­тинства. І навіть через багато літ, коли прига­дається школа, дивний промінь торкнеться наших вуст і очей, як сьогодні ваших — дорогі гості.

         2-й ведучий. Почесне право першими вийти на цю сцену надається найстаршим випускникам нашої школи -1956року та їх вчителям. . Це:...(список). Ми просимо Вас розповісти нам про своє життя після закінчення школи.

А згадайте, будь ласка, свою першу вчительку, як її звали? Який випадок вам запам’ятався найбільше зі шкільного життя? Як звали вашого класного керівника? Чи дружній клас у вас був?

Учениця 6 класу Парашина А.  дарує вам пісню „Школо ти моя”

         1-й ведучий. 40 років - багато це чи мало? І багато, і мало. 40 років промайнуло з того часу, як закінчили нашу школу і полетіли у широкий світ її випускники, а нині -         це чарівні, тендітні жіночки, і солідні чоловіки. Тож давайте ближче познайомимося з ними, попросимо їх розповісти про себе, про те, що відбулося в їхньому житті за 40 років. Вас запрошуємо на сцену з вчителями.......

(Слово випускникам).

 А тепер ми пропонуємо вам невеличку гру „Пригадай минуле” – з мого капелюшка ви витягаєте по одному папірцю, на якому написано ваше завдання; виконуємо його по черзі. Будь ласка, починаємо по порядку.

Вас прийшли привітати учні 9 класу танцем...

         2-й ведучий.

Тридцять літ із тих пір промайнуло,

Тридцять  літ, тридцять весен і зим...

І ви знову сюди повернулись,

Щоб зустрітися у залі оцім.

1-й ведучий. Я думаю, ви здогадалися, що випу­скники передають естафету знайомства випускникам.  Отже,   шановні   гості, запрошуємо на сцену учнів, які закінчили школу 30 років тому та їх першу вчительку.................................................................. та класного керівника................................................................... Будь ласка, розкажіть і ви нам про своє життя після закінчення школи.

 (Розповідь випускників).

 А чи не хочуть вчителі нам щось розповісти про свій клас.

(Розповідь вчителів).

Дякуємо вам і приміть в подарунок пісню від учениці 10 класу нашої школи Бондар В.

         1-й ведучий.

Двадцять років, як розправили ви крила;

Двадцять років, як залишили свій клас;

Двадцять років, мов хвилина пролетіли,

І сьогодні ми вітаєм вас.

         Вітаємо вас і хочемо ближче познайомитися із ва­ми, бо ви вперше завітали на зустріч випускників. Будь ласка підніміться на сцену разом зі своїми вчителями.............................................................................. Ми хочемо почути, що відбулося з вами за ці двадцять років.

(Розповідь випускників).

А зараз пропонуємо вам згадати ваше шкільне життя: я передаю вам кульку – ваше завдання – під музику обкрутитися з нею і передати її іншому учаснику – на кому закінчиться мелодія, той відповідає на наше запитання:

- який кумедний випадок вам найбільше запам’ятався зі шкільного життя?

- яке шкільне свято вам найбільш запам’яталось?

- чи одержували ви в школі двійки, як на це реагували ваші батьки?

- які туристичні поїздки вам запам’ятались?

- як ви думаєте, дружнім був ваш клас?

- яке доручення виконували ви в класі?

Спасибі вам за ваші відповіді, за ваші веселі історії.

Прийміть вітання від учнів 8 класу – танок.

2-й ведучий. Життя, яке чекає нас за порогом школи, не зовсім таке, яким ми його іноді уявляємо. У кожного у цьому житті своя дорога, свої злети і падіння, досягнення і успіхи, своя доля. І доля розпорядилася так, що  декого вже немає серед нас. Тож вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

1-й ведучий. Ми вітаємо вас в цей вечір і бажаємо вам щастя, здоров’я, щоб у ваших серцях жив спогад про дитячі роки в школі. Приміть також привітання і від наших учнів.

1-й учень.

Ми бажаємо сьогодні від душі,

Щоб не були ви голодні і сумні.

2-й учень.

В «мерседесах» щоб каталися усі,

Щоби з горем ви не знались день при дні.

3-й учень.

Щоб начальство вас любило,

Й працювати було мило.

1-й учень.

На Гаваях відпочити, і не раз,

«Снікерси» їсти, «колу» пити раз у раз.

2-й учень.

Бодай не знали, мої любі, знахарів,

І екстрасенсів стороною обминали.

3-й учень.

Щоб ви не знали горя, ні біди, ні зла,

Щоби до вас ніщо лихеє не пристало.

 1-й учень.

Щоб ви ні соняшниць, ні кашлю не боялись,

І щоб із трясцею ніколи не стрічались.

2-й учень.

Щоб лікарів ви не знали,

Й сонце радісно зустрічали.

3-й учень.

Щоб ворог не ступав вам на поріг.

І не судив він вас, з’ївши ваш пиріг.

Разом.

Всім бажаєм многа літа, многих літ,

Щирих усмішок без ліку рік у рік.

2-й ведучий. Тож дай вам, Боже, у мирі проживати,

                        Щоб завжди руки мали ремесло,

                        Щоб працювали в нашій Україні,

                        Щоб легко і щасливо вам було!

1-й ведучий. На цьому наша святкова програма закінчується, дякуємо, що завітали до нас. А продовжити вашу зустріч пропонуємо  по класах. В нашій школі працюють музеї, пропонуємо вам їх відвідати. Прикріплені керівники вас будуть супроводжувати.