Випускників до себе рідна школа кличе
Сценарій підготувала Ребрун Віталіна Олексіївна
(Звучить пісня „Вечер школьних друзей”)
1-й ведучий.
Добрий день вам, любі друзі,
Та якщо вже мова в нас про те,
То нехай він дійсно добрим буде,
Хай усім нам радість принесе.
2-й ведучий.
День сьогодні такий незвичайний,
Сонце встало умите в росі,
Знову дзвоник скликав до школи
І на свято зібрались усі.
1-й ведучий. Так, дійсно, сьогодні святковий день, урочистий вечір, вечір зустрічі з випускниками.
2-й ведучий. І сьогодні через 20, 30, 40, 50 років до нашої школи їх кличе своєю чарівною музикою шкільний дзвінок.
(Діти дзвонять.).
1-й ведучий.
Як пташки всі гніздо покинули
У сімнадцять безмежних літ,
І сміливо усі полинули
У широкий безмежний світ.
2-й ведучий.
Минуле не вернуть, не виправить минуле.
Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей.
Як луки навесні ховаються під мулом,
Так криється воно платами днів, ночей.
1-й ведучий.
Але воно живе — забуте й незабуте,
А час не зупиняється, а молодість біжить.
І миті жодної не можна повернути,
Щоб заново, по-іншому прожить.
2-й ведучий.
Ще в дитинстві ти ходив у трави,
У гомінливі, трепетні ліси,
Де дуби мовчали величаво
У краплинах ранньої роси.
20, 30, 40, 50 років пролетіло з того часу,
Як для вас у школі дзвінок останній продзвенів.
1-й ведучий. Раді вітати дорогих гостей у нашій залі. Промайнуло не одне десятиліття з того часу, як для вас продзвенів останній шкільний дзвоник. Сьогодні він скликав ваші серця на зустріч однокласників.
Читець.
Життя іде. А де його причали?
Літа пливуть невпинно, як вода.
Здається, вчора (як про це забути?),
Але сьогодні вже не повернути
Хмільних світанків і рожевих мрій.
Щоденні справи й клопоти не нові,
Так непомітно мчать за днями дні.
Співала дітям щойно колискові,
А вже з гнізда випурхують вони...
Життя іде, і, може, в цьому мудрість,
Літа пливуть невпинно, як вода,
Здається, вчора ще весніла юність,
Сьогодні – осінь в очі загляда.
2-й ведучий. Шановні гості-випускники, надається слово для привітання директору Артемівського НВК – Ріпі Л. В.
(Виступ директора)
Сьогоднішній вечір – вечір спогадів шкільного дитинства. Ми сподіваємося, що він принесе вам радість, задоволення від спілкування, спогадів. І розпочати ваші спогади, мабуть, треба з того часу, коли ви перший раз переступили поріг школи і вас зустріла людина, яка відкрила вам країну знань.
1-й ведучий.
Перша вчителька. Добра, терпляча,
Наче мама була нам малим,
А любов її щира, гаряча
Зігрівала сердечко усім.
2-й ведучий.
Пам'ятаєте і зараз крізь роки
Перші труднощі, гарний ваш клас,
І веселі, цікаві уроки...
Як же швидко пролинув той час.
1-й ведучий.
Ви малі на лінійці стояли,
А в очах і цікавість, і страх!
У ручках квітів букети тримали,
І тремтіла тривога в серцях.
2-й ведучий..
А вона, як та фея, і добра, і мила
Усміхнулася лагідно вам;
Як же щиро вона вас любила!
Клас завжди хвалила батькам.
1-й ведучий. Перша вчителька. З її іменем приходить до нас спогади про школу і через рік, десять, двадцять, сорок літ. Ніжна, добра, щира вона, як мама для всіх нас.
2-й ведучий. Зустрічайте – вчитель початкових класів Артемівської школи – Походенко Галина Прокопівна
(Слово надасться першій учительці випускників).
1-й ведучий.
Які терплячі, все-таки, ті класні всі керівники
Якусь ідею подавали, ходити в школу заставляли.
А ще до пізньої пори робили з вами вечори.
І непомітно вчили вас добру, порядку кожен раз,
І стільки вистачило сили: людей порядних з вас «ліпили».
І поміж іншими людьми хороші, чесні стали ви.
Несли вам серце на долоні, ну а в самих сивіли скроні.
2-й ведучий. Я думаю, ви здогадались, що зараз я надам слово класним керівникам. (Виступ класного керівника - ....................................).
1-й ведучий. Школа — дорогий і близький дім для кожного, хто в ній навчався. Цей дім навіки залишається у пам'яті, адже тут промайнули найкращі роки життя - роки безтурботного дитинства. І навіть через багато літ, коли пригадається школа, дивний промінь торкнеться наших вуст і очей, як сьогодні ваших — дорогі гості.
2-й ведучий. Почесне право першими вийти на цю сцену надається найстаршим випускникам нашої школи -1956року та їх вчителям. . Це:...(список). Ми просимо Вас розповісти нам про своє життя після закінчення школи.
А згадайте, будь ласка, свою першу вчительку, як її звали? Який випадок вам запам’ятався найбільше зі шкільного життя? Як звали вашого класного керівника? Чи дружній клас у вас був?
Учениця 6 класу Парашина А. дарує вам пісню „Школо ти моя”
1-й ведучий. 40 років - багато це чи мало? І багато, і мало. 40 років промайнуло з того часу, як закінчили нашу школу і полетіли у широкий світ її випускники, а нині - це чарівні, тендітні жіночки, і солідні чоловіки. Тож давайте ближче познайомимося з ними, попросимо їх розповісти про себе, про те, що відбулося в їхньому житті за 40 років. Вас запрошуємо на сцену з вчителями.......
(Слово випускникам).
А тепер ми пропонуємо вам невеличку гру „Пригадай минуле” – з мого капелюшка ви витягаєте по одному папірцю, на якому написано ваше завдання; виконуємо його по черзі. Будь ласка, починаємо по порядку.
Вас прийшли привітати учні 9 класу танцем...
2-й ведучий.
Тридцять літ із тих пір промайнуло,
Тридцять літ, тридцять весен і зим...
І ви знову сюди повернулись,
Щоб зустрітися у залі оцім.
1-й ведучий. Я думаю, ви здогадалися, що випускники передають естафету знайомства випускникам. Отже, шановні гості, запрошуємо на сцену учнів, які закінчили школу 30 років тому та їх першу вчительку.................................................................. та класного керівника................................................................... Будь ласка, розкажіть і ви нам про своє життя після закінчення школи.
(Розповідь випускників).
А чи не хочуть вчителі нам щось розповісти про свій клас.
(Розповідь вчителів).
Дякуємо вам і приміть в подарунок пісню від учениці 10 класу нашої школи Бондар В.
1-й ведучий.
Двадцять років, як розправили ви крила;
Двадцять років, як залишили свій клас;
Двадцять років, мов хвилина пролетіли,
І сьогодні ми вітаєм вас.
Вітаємо вас і хочемо ближче познайомитися із вами, бо ви вперше завітали на зустріч випускників. Будь ласка підніміться на сцену разом зі своїми вчителями.............................................................................. Ми хочемо почути, що відбулося з вами за ці двадцять років.
(Розповідь випускників).
А зараз пропонуємо вам згадати ваше шкільне життя: я передаю вам кульку – ваше завдання – під музику обкрутитися з нею і передати її іншому учаснику – на кому закінчиться мелодія, той відповідає на наше запитання:
- який кумедний випадок вам найбільше запам’ятався зі шкільного життя?
- яке шкільне свято вам найбільш запам’яталось?
- чи одержували ви в школі двійки, як на це реагували ваші батьки?
- які туристичні поїздки вам запам’ятались?
- як ви думаєте, дружнім був ваш клас?
- яке доручення виконували ви в класі?
Спасибі вам за ваші відповіді, за ваші веселі історії.
Прийміть вітання від учнів 8 класу – танок.
2-й ведучий. Життя, яке чекає нас за порогом школи, не зовсім таке, яким ми його іноді уявляємо. У кожного у цьому житті своя дорога, свої злети і падіння, досягнення і успіхи, своя доля. І доля розпорядилася так, що декого вже немає серед нас. Тож вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.
1-й ведучий. Ми вітаємо вас в цей вечір і бажаємо вам щастя, здоров’я, щоб у ваших серцях жив спогад про дитячі роки в школі. Приміть також привітання і від наших учнів.
1-й учень.
Ми бажаємо сьогодні від душі,
Щоб не були ви голодні і сумні.
2-й учень.
В «мерседесах» щоб каталися усі,
Щоби з горем ви не знались день при дні.
3-й учень.
Щоб начальство вас любило,
Й працювати було мило.
1-й учень.
На Гаваях відпочити, і не раз,
«Снікерси» їсти, «колу» пити раз у раз.
2-й учень.
Бодай не знали, мої любі, знахарів,
І екстрасенсів стороною обминали.
3-й учень.
Щоб ви не знали горя, ні біди, ні зла,
Щоби до вас ніщо лихеє не пристало.
1-й учень.
Щоб ви ні соняшниць, ні кашлю не боялись,
І щоб із трясцею ніколи не стрічались.
2-й учень.
Щоб лікарів ви не знали,
Й сонце радісно зустрічали.
3-й учень.
Щоб ворог не ступав вам на поріг.
І не судив він вас, з’ївши ваш пиріг.
Разом.
Всім бажаєм многа літа, многих літ,
Щирих усмішок без ліку рік у рік.
2-й ведучий. Тож дай вам, Боже, у мирі проживати,
Щоб завжди руки мали ремесло,
Щоб працювали в нашій Україні,
Щоб легко і щасливо вам було!
1-й ведучий. На цьому наша святкова програма закінчується, дякуємо, що завітали до нас. А продовжити вашу зустріч пропонуємо по класах. В нашій школі працюють музеї, пропонуємо вам їх відвідати. Прикріплені керівники вас будуть супроводжувати.
