Роботу підготувала Коваленко Світлана Дмитрівна
Ведучий: Доброго дня, дорогі вчителі, випускники!
Ведуча: Доброго дня, дорога наша шкільна родино!
Ведучий: Сьогодні свято в нашій рідній школі
Сюди прийшли її випускники,
Яких, як мати рідна до порогу
Вона випроводжала всі роки.
Ведуча: Дарувала ласку, ніжність і турботу
Багато минулих в праці літ,
І от усі зібралися сьогодні,
Щоб принести їй свій палкий привіт.
Ведучий: Сказати щире, від душі спасибі
І поклонитись низько до землі.
Хвилюючись, промовивши, про себе,
«О, як було тут хороше мені!»
Ведуча: В усіх святкові, і щасливі лиця
І радісно стурбовані серця.
Сьогодні свято – зустріч традиційна,
Матуся - школа наша, всіх стріча.
Ведучий: І ми вітаєм щиро всіх присутніх
Учителів, випускників, гостей.
І хай залишиться у пам’яті майбутніх
Ця неповторна зустріч - випускників!
Ведуча: Приємного вам вечора, дорогі друзі! Ми завжди раді бачити вас тих, кому не байдужа сьогоднішня зустріч.
Ведучий: Голубими птахами у цьому залі злітатимуть сьогодні задушевні, щирі слова, струшуватимуть спокій, маревне мерехтіння спогадів, що бентежитимуть думку, чаруватимуть душу.
(Звучить пісня "Вечер школьных друзей)
Ведуча: Шановні випускники! Ваші стежки – дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка вас повернула в дитячо-юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи! Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, весь час заклопотані вчителі... лише ви вже не ті, бо за вами – дороги життя, такі різні і такі нелегкі... Адже ніхто не в силах зупинити час.
Ведучий: Та сьогодні вам випускникам, належить творити диво: лише ви можете зупините час, повернути його назад в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці веселкові надії. То ж бажаємо вам приємної мандрівки в шкільні роки!
Ведуча: Мені здається, що коли ви переступили поріг рідної школи, то у вас з’явилося бажання пройтися шкільними коридорами, з друзями посидіти за своєю партою, зустрітися в рідному класі.
(Дівчинка та хлопчик в шкільній формі заходять до залу й дзвонять шкільним дзвінком, піднімаються на сцену й дзвонять.)
Ведучий: Продзвенів шкільний дзвінок
Щиро, любо і сердечно,
Під який ви кожен раз
Йшли у школу, в рідний клас…
Ведуча: Пролунав шкільний дзвінок, але тепер, дорогі гості-випускники, він кличе не в шумний клас, не на уроки, а просить пригадати шкільні роки, такі багаті на прекрасні спогади.
Ведучий: Дитинство залишило вас,
Та й юність у гостях не забарилась.
Той час, що разом ви у школі провели,
Разом згадаємо, щоб душа й серце звеселились.
Ведуча: На світі безліч тягнеться доріг
Одні – як мудрість, інші в терен цвіті,
А поміж них, крізь промені проліг,
До школи шлях, що найкоротший в світі.
Ведучий: Десь там відбилися і ваші сліди,
Десь там найкращі весни відшуміли,
На скронях сніг густий вже сивини
А ви ідете, йдете сюди не сміло.
Ведуча: Йдете, бо тут, ваша любов і біль,
Солодких мрій і спогадів причали.
О, як це добре, що шляхи до шкіл
Забудь-травою не позаростали.
Ведучий: Шановні випускники, зі словами-привітання до вас звертається нинішня господарка школи - директор – Драгункіна Валентина Миколаївна.
(Виступ директора.)
Ведуча: Опановувати світ науки вам допомагали вчителі, які сьогодні працюють в школі, і які вже на заслуженому відпочинку, і ті, яких, нажаль, вже немає. Завжди з теплотою в серці будете згадувати їх: добрих, терплячих, неспокійних, завжди з іскорками любові в очах. То ж привітаємо вчителів бурхливими, вдячними оплесками. (Звучать оплески)
Ведучий: Цей день по праву належить учителям,
І він осяяний мільйонами зірок.
Хай ваша посмішка, як сонце, сяє нам,
Щоб пам’ятали ми повік ваш золотий урок.
Ведуча: Життя, наче потяг, що зупиняється на станції «Школа». А далі - у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі й тривоги, радощі й успіхи. Та в усіх вас була спільна зупинка, і хоча немає станції, де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою «Школа» завжди вам раді.
Ведучий: Бо тут є вчитель - дбайливий садівник,
Що прихиляється до гілки,
Перекладає мудрість книг
В дитячі маленькі голівки.
Ведуча: Та ще й настроює серця
На щирість, вроду яснооку
На все життя аж до кінця –
Іде продовження його уроку.
Ведучий: До своїх маленьких хлопчиків та дівчаток з вітальним словом звертається класний керівник 1971 року – Біленський Іван Андрійович.
Слово надається класному керівнику випускників 1986 року - Шматько Тетяні Федорівні.
(Виступ вчителів)
Ведуча: Дорогі випускники школи,
Ведучий: Прийміть вітання наші щирі,
Ведуча: Хай доля ваша розквіта,
Ведучий: Нехай в здоров’ї, щасті, мирі
Рясні красуються літа.
Ведуча: Нехай любов незгасно світить,
Хай сонце радісно сія.
Ведучий: Нині – для вас – пісні найкращі
І найласкавіші слова.
(Концерт учнів)
- Музичне попурі – 6 кл.
- Пісня «Про лешего» - Юля і Настя 6 кл.
- Пісня «Старинные часы» - Віта і Марина 11 кл.
- Пісня «Про маму» - Даша 6 кл.
- Пісня «Мама» - Аліна і Рита 11 кл.
- Пісня «Лада» - 5 кл.
- Пісня і танець «Вечір зустрічі» - 7 кл.
- Пісня «Напишу листа» - Аня 8 кл., Олена 9 кл.
- Пісня «Пусть вам повезет в любви» - Віта і Марина 11 кл.
- Пісня і танець зі свічками «Возьми мое сердце» - Михайлев, Аліна 11 кл, 9 кл.
Ведучий: Сьогодні свято спогадів і свято сподівань.
Минулого й майбутнього прекрасна й світла мить.
Та в мить таку ми згадуєм щоразу
Людей котрі не з нами тут:
Ведуча: Тих, хто навіки перейшли життя межу
Та в пам’яті живі і вічно будуть жити.
Ведучий: Доля вносить свої зміни в людське життя, і сьогодні не змогли прийти на зустріч ті ваші однокласники й вчителі, які відійшли у вічність.
Ведуча: Шановні друзі! Цінуйте, шануйте друзів-однокласників, у своїх серцях навіки закарбуйте імена рідних вчителів.
Ведучий: Вшануємо пам’ять про цих дорогих нам людей хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання)
Ведуча: За далекими порогами юності залишилася рідна школа. Та світліше стає серед цього невпинного бігу робочих буднів, серед невідкладних справ, коли знаєш, що у рідному селі, серед помужнілих роками ровесників, малиново зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, й звуть лебединою піснею далекого шкільного дзвоника.
Ведучий: У гербарію пам’яті роки проведені за шкільною партою є найяскравішими, найдухмянішими квітами. Кожна пелюсточка, дарма що підсушена плином часу, дихає дитинством, кожна стеблина, дарма що скручена досвідом, утраченою безтурботністю, випромінює життя.
(Пісня «Школьний вальс» - Старикова Н.В.)
Ведуча: Давайте разом із вами повернемось у те далеке шкільне минуле.
Ведучий: Ми пропонуємо пригадати його нашим наймолодшим гостям, випускникам 1991 року.
Ведуча: У вас на уроках було всього вдосталь: і радощів, і смутку, перемог, злетів, невдач, курйозів.
Ведучий: І хоч вас нині немає в школі, але життя в ній не дуже змінилося, за двадцять років.
Ведуча: Щоденні клопоти, хвилювання на уроках, які здаються нескінченними.
Ведучий: Такі ж як і колись коротенькі перерви, а як хочеться їх продовжити
до безкінечності.
Ведуча: Двадцять років – це ж не так багато.
А скільки в школі в вас було подій?
Приємно всім сьогодні розказати
Про здійснення хоча б частинки заповітних ваших мрій.
Ведучий: Вперше запрошуємо на сцену випускників 1991 року. (Читає список)
Нам цікаво знати про ваше сьогодення.
(Виступ випускників.)
Ведучий: Школа, навчання - все поволі й безповоротно відпливає у минуле. І чим довшою буде відстань, тим чарівнішими й милішими серцю здаватимуться її обриси.
Ведуча: І перша буква, схована у магії слова, і перша цифра, пробуджена у нескінченному ряду арифметичних знаків, і перше кохання, і перша невдача – все це творить із нас найдовершенішу суть самої природи, ім’я їй - Людина!
Ведучий: Дуже швидко плине час. Щорічно від шкільного берега дитинства під парусом надії у далеку дорогу життя вирушають випускники школи. І ось настав такий день для учнів 1986 року. Молодих, мрійливих юнаків та дівчат випроводжала школа 25 років тому.
Ведуча: Екзамен на мужність, екзамен на зрілість
В своєму житті ви складали не раз,
Бив вітер в обличчя, холодний, пекучий,
І доля не завжди всміхалась до вас.
Ведучий: У злеті росли, гартувалися крила
І згадка про школу вас гріла теплом.
Учитель назавжди в серцях вам залишив
Оте найдорожче, що зветься добром.
Ведуча: Запрошуємо вас до спогадів про цікаве, шкільне життя в стінах школи, шановні випускники 1986 року. (Читає список)
(Виступ випускників )
Ведуча: 1981 рік. Життєвий шлях учнів цього випуску, як і всіх випускників нашої школи починався зі шкільної парти з мрій, сподівань, непередбачених обставин.
Ведучий: Незабутні роки шкільної юності залишились у вашій пам’яті, і перше кохання, перші світанки успіхи та невдачі.
Ведуча: Скільки прекрасних справ на рахунку випускників, які 30-років назад успішно закінчили нашу школу. Як і в школі були дружною, веселою класною родиною.
Ведучий: Ніби вчора збиралися разом в похід чи на екскурсію. Вболівали, судили й приймали участь в спортивних змаганнях.
Ведуча: Отримували подяки й нагороди за активну участь у шкільних та позашкільних справах .
Ведучий: Тож запросіть і нас у ваші спогади про далекі шкільні роки - випускники 1981 року. (Читає список)
(Виступ випускників)
Ведучий: Рік 1971… 40 років минуло з того часу коли лунав останній шкільний дзвінок для цих випускників, які до сьогоднішнього дня залишились молодими душею й серцем і не забувають стежини до рідної школи.
Ведуча: Запрошуємо продовжити нашу сторінку спогадів випускників 1971 року. (Читає список)
Ми хочемо поринути в ваше далеке шкільне минуле. Знову побувати разом з вами в незабутніх поїздках на екскурсіях, пережити хвилювання під час отримання нагород за успіхи й досягнення в спорті.
(Виступ випускників.)
Ведуча: Сьогодні присутні найстарші випускники Артемівської школи, які закінчили її 50 років тому.
Ведучий: Запрошуємо до спогадів про своє цікаве, неповторне шкільне життя шановних випускників 1961 року. (Читає список)
(Виступ випускників.)
Ведуча: Школа рідна, як світла мрія,
Як натхнення, як пісня пісень
Ти у кроні сивин не старієш,
Ти яснієш, як сонячний день.
Ведучий: Спогади про школу будуть завжди з вами. Зворушлива мелодія шкільного дзвоника супроводжуватиме їх протягом багатьох років.
Ведуча: І нехай ця мелодія завжди лунає золотою симфонією у вашій душі, як відгомін дитинства, у яке неможливо повернутись.
(Діти дзвонять у дзвінок.)
Ведуча: Ну що ж, дорогі наші випускники, вчителі, ми вже побували в країні дитинства зі спогадами, з привітаннями, піснями та танцями.
Ведучий: Але все гарне та приємне, нажаль, закінчується.
Ведуча: Шануйтеся, друзі на довгім віку.
Ведучий: Прощайтесь в надії зустрітися знову.
Ведуча: І хай, як сьогодні, завжди вам щастить
Ведучий: На добру і щиру розмову.
Ведуча: Шановні учні! Урочиста частина нашого вечора завершена. Далі на вас чекає таке довгоочікуване спілкування зі своїми вчителями, однокласниками.
Ведуча: А ми з вами прощаємося!
Ведучий: До нових зустрічей!
