Особистий сайт Коваленка Сергія Івановича - Зустріч випускників минулих років

Роботу підготувала Коваленко Світлана Дмитрівна

1. Вед. Сьогодні свято в кожного із нас,

На серці радісно й приємно.

Широко двері школа відчинила,

Запрошує усіх гостинно.

2. Вед. Заходьте дружно і сміливо,

Колишні учні, в світлий клас.

Життя шкільне, цікаве і щасливе,

Ви пригадаєте в цей час.

1. Вед. І знов зустріне вас учитель

Усмішкою і потиском руки,

Кивком попросить вас за парту сісти

І дасть пораду як завжди.

2. Вед. Радість сьогодні у нас така,

Що й межі немає.

Найдорожчих гостей — випускників своїх

Артемівська школа зустрічає.

1. Вед. Дорогі випускники!

Друзі наші милі!

Вас вітаєм від душі

В сім'ї шкільній, єдиній.

2. Вед. Пам'ятаєте, певно, ви також,

Як відкрилась складна, загадкова

Самостійна дорога для вас.

1. Вед. У житті було щастя й невдачі,

Радість й смуток знаходили вас.

Та прийшли ви сьогодні одначе —

Тож вітаємо в залі у нас.

(Вальс у виконанні Чугай Катерини Михайлівни)

1. Вед. Багато літ вже, як у школі

Останній дзвоник для вас продзвенів.

І ось ви знову у дружньому колі

Колишніх пристрастей і днів.

2. Вед. Це тут росли ви і любили,

Це тут ви юними були,

Це тут дорослими ви стали

І звідсіля в життя пішли.

1. Вед. Сьогодні ми зібралися на вечір зустрічі з випускниками.

2. Вед. І ми раді вітати тих, хто 50 , 40, 30, 25, 20 років тому закінчили школу.

1. Вед. Зустріч з дитинством, зі шкільними роками – це приємні спогади, це для кожного із вас довгождане свято. Тож приємної вам зустрічі.

2. Вед. У швидкоплинності часу зворушливою симфонією завжди звучала для вас мелодія шкільного дзвоника. Ось і зараз, як відгомін далекого дитинства, в яке неможливо повернутися, він прозвучить для вас. (Дзвенить дзвінок.)

1. Вед. Дорогі випускники! Ми розпочинаємо вечір шкільних друзів. І зі словами привітання до вас звертається директор школи – Ріпа Л. В. (виступ).

1. Вед. Пригадайте дитячі печалі,

Як до школи ішли ви малі.

Тут вас вчителька перша стрічала.

Ой, як швидко минули роки.

2. Вед. Давайте пригадаємо перший клас, перший урок в школі. Пригадайте день, як із слізьми на очах ви йшли за своєю вчителькою, боязко оглядаючись, чи чекає вас мама.

1. Вед. І якими зажуреними можна було побачити в перший день навчання в першому класі хлопчиків, яких посадили з дівчатками. Та страх швидко минав, бо добрі лагідні очі і добра чуйна усмішка вчительки підбадьорювала вас. І ви, як могли, розказували, що вмієте читати віршики, рахувати, розповідати казки.

2. Вед. Як любили ми вас,

Наша вчителька перша,

Що вела нас з собою

В світлий, сонячний клас.

І голівки свої на долоні обперши,

Ми дивились на вас,

Прислухались до вас.

(Виступ першої вчительки).______________________________________

Сценка

(Під звуки мелодії «Маленька країна»)

- Ти впізнала мене?

- Хто ти?

- Я – твоє дитинство.

- Здається, так.

- Сьогодні я покидаю тебе.

- Не поспішай, побудь ще мить.

- Я буду приходити у сни, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як ти вперше закохалася в русявого хлопчика. Що смикав тебе за кіски?

- Пам’ятаю.

- А пам’ятаєш те Новорічне свято, де ти була Снігуронькою?

- Пам’ятаю.

- А той день, коли до тебе, хворої, прийшов весь клас?

- І це пам’ятаю. Дякую тобі за це.

- Прощавай.

- Прощавай, моє дитинство.

1. Вед. Минають роки, але ми завжди згадуємо і все життя згадуватимемо свого вчителя — вимогливого, по-батьківськи доброго. Це він, шкільний вчитель, навчав нас і першої літери, і вмінню розуміти прекрасне, і любові до своєї Батьківщини. Навчав розумного, доброго, вічного!

2. Вед. Наставнику мій любий, дорогий,

Ми — крона дерева, а ти — його коріння.

Тому щораз йдемо на поклик твій

Крізь відстані, роки і покоління.

1. Вед. Де б не були ми, завжди поруч ти,

Твої ласкаві, милі, добрі очі ...

І назавжди нам в собі берегти

Слова твої такі прості й пророчі.

(Виступ класного керівника)

2. Вед. Школа – дорогий і близький дім для кожного, хто в ній навчається. Дорогий він і для випускників 1957 р. Тож почесне право першими вийти на цю сцену надається найстаршим випускникам нашої школи. Будь ласка, випускники 1957 р., запрошуємо вас піднятися на сцену. (Список …)

1. Вед. Щоб всі присутні в залі впізнали вас, коротенько розкажіть про себе

1. Ваше прізвище, і’мя, по батькові.

2. Де Ви проживаєте?

3. Ваша професія, робота.

4. Ваша сім’я.

2. Вед. (після відповідей всіх учнів) А чи пам’ятаєте Ви свою першу вчительку, як її звали?

А що найбільше запам’яталося Вам зі шкільного життя?

1. Вед. Дякуємо Вам, що завітали на зустріч. Займіть, будь ласка, місця в залі.

2. Вед. Для Вас, шановні випускники 1957 року, звучить привітання учениці класу. (пісня ).

1. Вед. 40 років – багато це чи мало? І багато, і мало. 40 років промайнуло з того часу, як закінчили нашу школу і полетіли у широкий світ її випускники.

2. Вед. Запрошуємо на сцену випускників 1967 року. (список)

Пропонуємо Вам також розказати про себе.

1. Вед. А зараз повернімося у дитинство і проведемо гру. Полягатиме вона в тому, що цей кубик буде передаватись з рук в руки до тих пір, поки не закінчиться вірш. В чиїх руках він опиниться, той дасть відповіді на запитання. Тож розпочинаємо…

Кубик

Ти біжи, веселий кубик.

Швидше, швидше поміж нас.

І в кого лишився кубик,

Той розкаже щось про нас.

Питання.

1. Ваша улюблена казка, герої якої вам найбільше сподобались і запам'ятались з дитинства?

2. Що найбільше з того, що вчили вас у школі, пригодилося вам у житті?

3. Що найбільше допомагає вам виходити із складних життєвих ситуацій?

4. Чи пам'ятаєте ви своє перше побачення? Чи вірите у любов з першого погляду?

5. А з ким ви сиділи за партою у першому класі? А в останньому?

2. Вед. Спасибі, Вам, за участь у грі. Займіть, будь ласка, місця в залі.

Вас вітають учні класу (пісня ).

1. Вед. Тридцять літ із тих пір промайнуло,

Тридцять літ, тридцять весен і зим…

І ви знову сюди повернулись,

Щоб зустрітися у залі оцім.

2. Вед. Шановні випускники 1977 року, настала ваша черга піднятися на цю сцену. (список)

Розкажіть і ви нам про себе.

(Після відповідей випускників)

1. Яка подія в житті класу найбільше запам’яталась?

2. Чи пам’я таєте Ви, на які екскурсії їздили класом?

3. Чи підтримуєте зв'язок з однокласниками після закінчення школи?

4. Яке шкільне свято найбільше запам’яталось? Чому?

5. Чи була улюблена пісня класу? Яка?

1. Вед. Дякуємо вам за добрі спогади. Проходьте в зал.

А вас вітають учні нашої школи. ( ).

2. Вед. Сьогодні у залі присутні колишні учні, які закінчили школу 25 років тому. Це випускники 1982 року. Вийдіть, будь ласка, на сцену: (список ).

Розкажіть і ви коротенько про своє життя після закінчення школи.

1. Вед.

- А як звали вашу першу вчительку?

- Пригадайте якийсь кумедний випадок зі шкільного життя?

- Яке шкільне свято найбільш запам’яталось Вам?

- А які гуртки та секції працювали у школі в той час?

- Чи пам’ятаєте свій випускний вечір і що найбільш запам’яталось?

2. Вед. Дякуємо за ваші спогади і проходьте, будь ласка, в зал. .

Прийміть вітання від учениці нашої школи (пісня « »).

1. Вед.

Двадцять років, як розправили ви крила;

Двадцять років, як залишили свій клас;

Двадцять років, мов хвилина пролетіли,

І сьогодні ми вітаєм вас.

Зустрічаємо наймолодших ювілярів нашої школи – випускників 1987 року. Запрошуємо на сцену: …….(список).

2. Вед. Ви вперше завітали на зустріч випускників і ми хочемо дізнатися, як склалося ваше життя після закінчення школи.

(Після розповіді випускників).

А зараз пропонуємо вам невеличку гру: я передаю вам кульку – ваше завдання : під музику обкрутитися з нею і передати її іншому учаснику – на кому закінчиться мелодія, той відповідає на наше запитання:

- який випадок вам найбільше запам’ятався зі шкільного життя?

- вивчення якого предмету вам давалося найлегше?

- чи одержували ви в школі двійки, як на це реагували ваші батьки?

- чи часто викликали ваших батьків до школи і з яких питань?

- яке доручення виконували ви в школі?

- чи часто вас викликали до директора в кабінет?

Спасибі вам за ваші відповіді, за ваші веселі історії.

Приміть вітання від учнів 5 класу – танок.

1. Вед.

Сьогодні свято спогадів і свято сподівань.

Минулого й майбутнього – прекрасна й світла мить.

Та в мить таку ми згадуєм щоразу

Людей, котрі не з нами зараз тут,

Тих, що навіки перейшли життя межу,

Та в пам’яті живі і вічно будуть жити.

2. Вед. Вічно живими, енергійними, веселими, добрими залишаються в нашій пам’яті вчителі та ровесники, яких немає серед нас. Давайте вшануємо їх світлу пам'ять хвилиною мовчання…

(Після хвилини мовчання).

1. Вед.

Літа, мов ріки, веснами пливуть,

Їм вороття не буде більш ніколи.

Вас розлучили на довго роки,

Та ви повернулись до рідної школи.

2. Вед.

Бо дитинство у школі пройшло,

Юність радісну в ній зустріли.

Тут для кожного сонце зійшло,

Тут ви вчились, росли, мужніли.

1. Вед. І зараз ми хочемо надати слово випускниці 1977 року, а нині вчительці української мови і літератури нашої школи Чугай Катерині Михайлівні, яка разом з іншими вчителями, підтримує зв'язок поколінь, завідуючи шкільними музеями.

(Виступ)

1. Вед.

Вечір цей тривожний і врочистий.

Сплинув час, як з гір стрімких вода.

Як приємно вам зараз зустрітись

І згадати минулі літа.

2. Вед. Те село, голубий поріг,

Де дорога, немов підкова.

Де до школи в замрії біг,

Зачарований днем чудовим.

1. Вед. Свою любов до рідного села Кизим Володимир Олександрович та Чугай Катерина Михайлівна вклали в пісню, яка стала гімном Артемівки.

2. Вед.